Джек Лондон БІЛЕ ІКЛО Повість

Джек Лондон

БІЛЕ ІКЛО

Повість

Переклад з англійської Вероніки Гладкої та Катерини Корякіної

Обкладинка і титул І. ГАВРИЛЮКА

Малюнки І. УШАКОВА

Перекладено за виданням: White Fang by Jack London. New York, Macmillan, 1935.

ЧАСТИНА ПЕРША ПУСТЕЛЯ

ЧАСТИНА ПЕРША

ПУСТЕЛЯ

Розділ І УСЛІД ЗА ПОЖИВОЮ

Розділ І

УСЛІД ЗА ПОЖИВОЮ

емний ялиновий бір похмуро чорнів уподовж обох берегів замерзлої річки. Недавній вітер зірвав із дерев біле покривало інею, і тепер вони мовби тулилися одне до одного, чорні й зловісні в сутінках надвечір'я. Глибока незмірна мовчанка панувала над країною, а сама ця країна була така пустельна й непорушна, така самотня і холодна, що від неї навіть тугою не віяло. Тут чувся сміх, але страшніший за всяку тугу, — сміх невеселий, як сфінксів усміх, сміх, як мороз, холодний і пройнятий жахом перед неминучістю. То владна, затаєна в собі споконвічна мудрість глузувала з життя, з марних його поривань. То була Пустеля, жорстока, льодосерда північна Пустеля.