В англійській літературі на рубежі 19–20-го століть для того були свої особливі причини. Доба будівництва величезної держави, «майстерні світу», «володарки морів», могутньої колоніальної імперії безповоротно минала. Складний суспільний і державний механізм тодішньої Британії потребував догляду, а це справа, при всій її необхідності, неромантична й рутинна. Вона вимагає від людини точного виконання щоденних обов'язків, і при тому часто невблаганно стандартизує її поведінку, стиль життя, сам спосіб мислення. Час творчості А. Конан Дойля був по-своєму «безгеройним». Письменник розумів це так само, як і деякі інші його сучасники, неоромантики Редіард Кіплінг, Райдер Хаггард, Джозеф Конрад, Роберт Луїс Стівенсон. Їхньою відповіддю на цю духовну тенденцію було бажання зруйнувати у співвітчизників відчуття ординарності, сірої буденності існування — знайти і відкрити «таємничі двері» (є у Конан Дойля оповідання з такою назвою) до незвичайного, до того, за словами того ж таки Шерлока Холмса, що «виходить за рамки звичного й банального плину повсякденного життя». Тому так імпонували цим письменникам романи-подорожі, пригодницькі, детективні, історичні та науково-фантастичні твори.
А. Конан Дойль писав у всіх названих жанрах. Особливо цікавила його історія: Дойль походив із старовинного, хоч і збіднілого роду, в якому переплелися власне англійська, ірландська і шотландська лінії. З дитинства він чув від матері захоплюючі історії про участь своїх предків у важливих подіях національного минулого. Школярем зачитувався історичними романами В. Скотта, Т? Майн Ріда, творами відомого англійського історика Т. Маколея. Через епізоди історії сімейної він намагався осмислити історію своєї країни, переповідав одноліткам прочитане, щедро доповнюючи реальні факти тим, що йому підказували фантазія і романтична уява, а коли став письменником-професіоналом, Дойль втілив свої думки про минуле й сучасне в романах про середньовічну Англію («Білий загін», 1891), про наполеонівські завоювання («Пригоди бригадира Жерара», 1896) та в інших історичних творах.
Випало письменникові також мандрувати світом. Ще студентом-медиком він вирушив у своє перше плавання в арктичних водах. Потім судновим лікарем плавав у 1882 році в Західну Африку, перебував на фронті в Південній Африці під час англо-бурської війни. Подорожував Дойль і в інших країнах Європи й Америки, а здобуті враження використав не тільки в художніх, а й у багатьох публіцистичних книжках. Журналістом він був знаним і авторитетним, готовим відгукнутися на хвилюючі події в різних сферах життя. Писав про колізії міжнародного життя, про стосунки Англії з її колишньою колонією — Америкою, про недоладне рецензування нових книг і про трагічну загибель знаменитого корабля «Титанік». Життєва енергія Конан Дойля виявлялася і в його спортивних захопленнях: мін залюбки займався боксом, грав у гольф, ходив на лижах, і навіть узяв участь у відомому континентальному автораллі того часу.