Економіка слова складає тільки одну з вимог, що їх ставить сучасний читач. Він сьогодні належить до своєрідного клюбу споживачів. Серед книжок він як гурман серед вишуканих страв. Це людина, яка не спокусилася на легкі комфорти телевізії. Читач має свій власний смак слова, погляди на літературу і вимоги до авторів. З цим громадянином треба говорити коротко, ясно і чемно.

Українські літературні терміни трохи відрізнялися від західніх вже з давніх давен. Так, у французів «Пісня про Роллянда», а в нас «Слово о полку Ігоревім». Там Пісня, а тут слово. Далі Захід розвинув роман. Це жанр над жанрами. У нас романа довго не було. Була повість. А тепер є і роман, і повість.

Найбільше винахідництва в нас викликає назва для короткого прозового твору. Німці розвинули новеле. Французи нувель. Англомовні народи шорт сторі. Біда з коротким твором є та, що з ростом газетної індустрії він скорочується. Так фейлетон стає малим фейлетоном, а оповідання коротким оповіданням. Остап Вишня запровадив вишневі усмішки і цим дав добрий приклад. Це новий жанр. Наявність нових жанрів свідчить про живучість і ріст літератури.