Живцем, глибоко в холодному ґрунті, та зверху насипав

землі.

Три дні по тому прийшли коренасті монахи

з лопатами і мотиками

І викопали Святого Орана, щоб Колумба міг його

обійняти,

Торкнутись обличчя та попрощатись. Він три дні як

    помер.

Як тільки вони стерли з нього бруд

Очі Святого Орана відкрились і недобра посмішка

    привітала

Святого Колумбу.

Оран помер, постав із мертвих і вимовив те, що відомо

    лиш

мертвим,

А голос його завивав наче вітер, наче негода.

Він сказав: «Небеса не чекають на добрих та

великодушних.