Травень 1947.

Льойташ, Тіроль

Ярослава Острук

Ярослава Острук

1900 р., Боснія – 5.04.1973 р., м. Філадельфія, США.

Народилася в родині вченого К. Сосенка, жила в Галичині, зокрема в Коломиї. Закінчила вчительську семінарію, потім музичний інститут у м. Львові. У роки війни емігрувала до Австрії, потім до Німеччини. У 1950 р. переїхала до США, працювала на швейній фабриці. Друкувалася в журналах і газетах «Нові дні», «Овид», «Жіночий світ», «Визвольний шлях».

Автор кількох реалістичних повістей і романів. Оповідання «Дім Вільяма О’Гари» та «Леґенда старого двору» подаються за часописом «Овид» (Чикаґо, ч. 4, 1965 та ч. 3, 1958).

Дім Вільяма О’Гари

Дім Вільяма О’Гари

Було це в перших місяцях після мого приїзду до Америки. В незнаній країні починав я життя наново, а в моїй душі жевріла туга за втраченою батьківщиною. Якби я був виголосив навіть кількагодинну доповідь про те, чому я сюди приїхав, мене б ніхто не зрозумів, тож на запити моїх нових знайомих, чи мені сподобалася Америка, я відповідав коротко: «О так, мені Америка дуже сподобалася!»

Я безуспішно шукав праці і ніде не міг знайти. Почував себе непотрібною людиною з закінченими правничими студіями. По кількох днях праці у фабриці мене звільняли, тому що я не встигав з роботою. Я вперше переконався, що моя голова не працює рівномірно з руками.

Ще, на лихо, закохався в новоприбулу «діпістку».[54] Її цілим майном була скриня з непотрібними речами, що їх вона, не знати нащо, привезла сюди аж з табору. Вона також шукала праці, а коли вечорами ми стрічалися, потішала мене, що «якось воно буде». Однак ці слова мені нічого реального не давали, і я знеохочений вертався до своєї малої кімнати на шостому поверсі.

Тому з великою радістю прочитав оголошення, що десь далеко, в західних штатах Америки, шукають господаря дому. Недовго думаючи, написав прохання, і мене прийняли.

Їхав на нову працю, здавалось, у безконечність. Бо тільки подумати: в задушному «Ґрейгунді»^[55] відбути дорогу з Нью-Йорку до Каліфорнії! Я спинився в якомусь глухому селі, що його важко було б назвати містечком.