Безперечно, повість «Царівна» несе в собі відсвіт ідей Ф. Ніцше про «надлюдину» і «вищих» людей, хоча Кобилянська приховано полемізує з німецьким філософом і щодо можливостей жіночої дружби, і щодо можливостей виховання «вищої» жінки. Однак саме під впливом Ніцше, як зізнавалася сама Кобилянська, сформулювалася її ідея «будучності» – поривання до «повного життя», що розуміється у плані самореалізацїї, індивідуальної і культурно-національної. У цілому, ідея Фрідріха Ніцше, які набули широкої популярності на межі XX століття та вплинули і на формування найвищих концепцій культури, і на складання найбанальніших ідеологій, і на провокацію по-міщанськи обмежених уявлень про т. зв. «надлюдину», були могутнім чинником розвитку європейської культури на початку XX століття.

Отже, значною мірою під впливом ідей Ніцше Кобилянська була зацікавлена у творенні «вищої» культури, особливо в перспективі «будучності» – повної самореалізацїї людини, і саме цю ідею вона пов'язує зі своїми жіночими характерами. Ідея «будучності» була важливою не лише для самореалізацїї жінки, але і для долі нації. Тому на жінку і матір покладаються обов'язки не лише народити і виховати дитину, але також «змоделювати» майбутній характер як культурний тип. Тож її героїні мають перед собою ще іншу мету, окрім любовного романсу, – «нехай ще вимоделюють і характер його (сина-русина. – Т. Г.) сильними виразними лініями так, щоб той русин був не лише русином, але разом і примірною моделлю для руського оточення свойого», – говорить авторка у «Балаканці про руську жінку».

Ідеї виховання нового типу людини на початку XX століття несли на собі відсвіт волюнтаризму та індивідуалізму. У творчості Кобилянської ідеї ці набувають естетичного й ідеального характеру. Так, у «Царівні» стверджується естетизований варіант жіночого світу. Прикметно, що образом, який збирає всю символіку й образність у повісті, є дзеркало. Так у жіночому письмі Кобилянської у повісті «Царівна» домінують очі і погляд героїні на саму себе. При цьому ідеальна рамка такого образу олітературнена: це Лореляй Г. Гайне. Відвертаючи очі від дзеркала, героїня, однак, підглядає в нього опосередковано – очима бабусі, тітки, імпліцитного автора.

Так нарцисизм стає одним із принципів самоствердження «нової» жінки у «Царівні» Кобилянської. Він виявлений через інтимну форму щоденника (хоча цей жанр і не витримується до кінця). Через саморозкриття, записи у щоденнику, як у дзеркалі, відображається духовно-емоційний світ її героїні. Ствердження повноцінного «я» здійснюється через ідеал «вищої» жінки – теж своєрідне дзеркало, символічно ототожнене з незвичайною жінкою, царівною. Дзеркалом служить у повісті і чоловік-товариш, як «інший», що допомагає проявити і відбити характер Наталки.