Любий Пате!

Якось ти побачив, що я вирізаю з дерева маленьку фігурку, і спитав: «Чому б тобі не зробити щось для мене?»

Я поцікавився, що б ти хотів, і ти відповів: «Скриньку».

«Для чого?»

«Для речей».

«Яких?»

«Будь-яких»,— сказав ти.

Що ж, ось тобі скринька. У ній майже все, чим я володію, але вона не повна. У ній біль і неспокій, гарний настрій і кепський настрій, злі думки і добрі думки — втіха від задуму і відчай та незбагненна радість творення.

А над усім отим — вдячність і любов, які я до тебе відчуваю.

І все-таки скринька не повна.

Джон

Частина перша

Розділ 1

1

Долина Салінас-Веллі лежить у Північній Каліфорнії. Ця болотиста трясовина тягнеться між двома гірськими хребтами, і річка Салінас в’ється й петляє посередині, аж доки не впадає у Монтерейську затоку.

Я пам’ятаю назви, які давав у дитинстві травам і таємничим квітам. Я пам’ятаю, де могли жити жаби, о котрій годині прокидаються влітку пташки, як пахнуть дерева і пори року, ба навіть який вигляд мають люди і як ходять, а то й тхнуть. Пам’ять на пахощі дуже сильна і багата.