Гука на неї з двору парубок.

Ранковий півень — то єдина птиця,

Що розімкне їх лагідний клубок.

Не ляже знов до півночі гадалка.

Шепоче також старий ворожбит.

Не вийдуть старі клопоти в відставку,

Хоч зовсім з глузду зійде білий світ.

****

Шел человек, планету заселяя,

медведей «выселяя» из пещер.

Сутра на флейтах костяных играя.

Ему и горы даже не барьер!

Свободны табуны на ойкумене,

нет там ни городов, а ни дорог.

Но все ж, есть человек на этой сцене,

всему теперь он станет поперек.

Он будет бить лососей гарпунами,

охотится на диких лошадей.

Сквозь джунгли пробираться, плыть морями,