Погляд римлян на оголеність та сексуальність значно відрізнявся від тих, що характеризували наступні епохи. Майже впродовж усього існування Римської імперії пеніс, а особливо ерегований пеніс, був символом сили і влади. Сексуальність сприймалася не тільки як природна частина життя, а ще й як інструмент домінування. Вільні римські чоловіки могли займатися сексом здебільшого з ким хотіли – з дружиною, коханкою чи випадковою рабинею, – це було несуттєво. Секс між представниками однієї статі теж був доволі прийнятним. Важливо було зважати на одне: хто є активною стороною. Дозволити проникнення в себе означало символічну відмову від впливу і влади в суспільстві. Для солдата покарання за це було таким само суворим, як і за дезертирство, – його засуджували на смерть.

Небагато знайдеться місць, де ставлення до сексу було більш очевидним, ніж у Помпеї, місті, похованому під попелом за кілька секунд 79 року після Р. Х., під час страхітливого виверження вулкану Везувій. 1748 року в тих місцях розпочалися розкопки, й археологи віднайшли місто, застигле в часі, яке донині продовжує давати нам неоціненний матеріал для вивчення буденного життя давніх римлян.

Дуже швидко дослідники з’ясували, що Помпеї були свого часу курортом – місцем, куди їхали відпочити та побалувати себе, і не в останню чергу через заняття сексом. Його вулиці та стіни будинків рясніють гравюрами ерегованих пенісів, що вказують шлях до численних борделів міста. У самих борделях виявлено картини та мозаїки, які залишають небагато простору для фантазії. Лише в борделі «Lupinas» («Вовча нора») можна побачити понад 100 зображень сексуальних позицій і дій.

Наскільки цікавими є картини і мозаїки, настільки ж широкий і вибір текстів, що прикрашають стіни повсюди в Помпеї. Багато з них вельми нагадує те, що ми й сьогодні часом зустрічаємо в громадських туалетах, і засвідчує, що у певних сферах майже за 2000 років люди особливо не змінилися. На думку дослідників, помпейські графіті були написані звичайними римлянами, і вони дуже різні – від невинного «Маркус кохає Спендузу» до грубіших висловлювань на кшталт «Я тут переспав з багатьма жінками» і «Теофілусе, не займайся оральним сексом із жінками біля міського муру, як пес».

Не дивно, що в такому суспільстві серед богів на захист від зміїв, смертності немовлят та порушення обіцянок знаходимо також спеціального бога, що опікувався пенісами, – Фасцинуса. Це ім’я знайшло продовження в слові «фасцинація» (від лат. fascinare – «зачаровувати» або «вдаватися до магії»).