Евгения Кононенко – Слово свого роду

Євгенія Кононенко у своїй книзі «Слово свого роду» торкається священних тем. Вона ставить під сумнів, чи походження дійсно випереджає сутність. Іноді в коренях слів, у їхніх родах, закладені значення, які вже забуті. Але чи не втрачаються ці архаїчні сенси у сучасній мові? А чи не висловлюються ті самі значення іншими словами в інших мовах? Як перекладачка, Євгенія Кононенко усвідомлює, наскільки складно знайти в рідній мові терміни, які б адекватно передали зміст оригіналу. Для цього необхідні слова зовсім іншого роду. «Слово свого роду» — це збірка (автобіографічних) есеїв, написаних на перетині художньої літератури та есеїстики, правди та міфології. Однак це такий автобіографічний зріз, який не має документальних підтверджень, лише фотографії. Але жодне зображення не може так обманювати, як родинні світлини, які, за словами Сьюзен Зонтаґ, почали масово виготовляти в часи, коли сам інститут родини зазнав серйозних змін. Ця книжка охоплює не лише таємницю творчості, письменницьку діяльність, феміністок і християнок, Перелесника та земних чоловіків, дітей і батьків, кохання і ненависть, зради і метафізику, а також секс у туалеті. Це метатекст, що досліджує своєрідність, рідне і сімейне, слова найрідніших, які людина вбирає з дитинства, живучи у багатій картині світу мови та безмовності водночас.