Про календар греко-римський давніший
На кінці книги цієї, що почалася з місяця березня, який починає рух сонячних і місячних кіл, додаємо давніший календар, греко-римський, з такої причини. У житіях святих і в инших багатьох історіях церковних, не лише грецьким і латинським діялектом, але і словенським, бачимо використання того давнішого греко-римського календаря, для наших нинішніх часів останніх незвичного ані не легко зрозумілого. Як же у Великих Мінеях Четьях, старанням блаженного Макарія, митрополита Московського, колись зібраних, у місяці травні, дев'ятого числа, про святих сорок мучеників написано так: "Взято було святих мучеників цих на муки за Христа перед чотирма календами березня, тобто 26-го лютого. Передали душі свої Господеві у сьомий ідос березня, тобто дев'ятого числа місяця березня". І знову святий Симеон Метафраст 11-го березня про страждання святого священомученика Піонія пише: "Це було за царювання Деція у Смирні-граді, у п'ятий ідос березня, за звичаєм римським, за азійським — у сьомий місяць, тобто в місяць березень, який є сьомим від вересня, одинадцятого числа". Також і про священомученика Іринея 26-го березня написано: "Мучений був раб Божий Іриней, єпископ Сирмійський, у сьомий календ квітня, тобто двадцять шостого березня". Так і инші багатьох святих житія давнішим тим греко-римським календарем закінчуються.
З такої причини не є зайвим і в теперішні роки повідомити те, що було колись, у давніші літа: як попередні ті люди дні своїх місяців рахували і як їх називали. Тим рахунком і називанням користувалися не лише греко-римляни перед Різдвом Христовим, але й пізніше багато років різні укладачі історій церковних. Додано тут це про календи писання, щоб і в теперішніх часах, якщо комусь трапиться десь в якихось історіях читати числення те календарне, легко те пізнати, бачачи тут при кожному місці календи, покладені супроти наших чисел. Хай буде відомо, що давні греко-римляни на три частини один місяць розділяли: на нони, ідоси і календи.