— Роберте! — посміхнувся Пітер і кивнув йому. — Мені хотілося б сказати кілька слів.
Ленґдон зобразив на обличчі посмішку.
— І одне з них — Втрачене?
РОЗДІЛ 126
РОЗДІЛ 126
Бібліотека Храмового дому в окрузі Колумбія була найстарішою публічною читальнею. Її елегантні полиці буквально ломилися від чверті мільйону томів, включно з рідкісним виданням «Ahiman Rezon, Таємниці посвяченого брата»[24]. Окрім того, тут було виставлено масонські коштовності, ритуальні артефакти і навіть один рідкісний фоліант, віддрукований вручну самим Бенджаміном Франкліном.
Однак найбільше Ленґдон любив інший скарб цієї бібліотеки, скарб, який мало хто помічав.
Колись давно Соломон показав йому, що під певним кутом зору читальний столик бібліотеки та золота настільна лампа створювали чітку оптичну ілюзію, міраж піраміди з сяючим горішнім каменем. Соломон казав, що завжди вважав цю ілюзію мовчазним нагадуванням про те, що таємниці франкмасонства прекрасно видимі кожному, якщо поглянути на них із певної точки зору.
Однак сьогодні таємниці франкмасонства матеріалізувалися прямо в центрі. Бо Ленґдон сидів напроти Вельмишановного магістра Пітера Соломона та масонської піраміди.
Пітер посміхався.
— «Слово», про яке ти сказав, Роберте, не є легендою. Воно є реальністю.
Ленґдон здивовано дивився на Пітера через стіл.
— Але ж... Я не розумію. Як таке можливе?
— А що тобі так важко збагнути?
«Все!» — хотів було відповісти Ленґдон, шукаючи в сірих очах свого друга хоча б натяк на здоровий глузд.
— Ти хочеш сказати, що Втрачене Слово є реальним і що воно має реальну силу?
— Величезну силу, — підтвердив Пітер. — Воно має силу трансформувати людство завдяки відкриттю