Светлый фон

І відразу ж усе стало зрозуміло.

— Дівчина?

— Вона дуже уважна. Точно знає, що мені подобається.

— Дівчина!

— Ти говориш так, наче я ніколи раніше не ходив на побачення.

— Але ця особлива, — рішуче сказала вона.

— Звідки ти знаєш?

— Ну, ти ж із нею провів останні два вечори, чи не так?

— Так…

— А ви тільки щойно познайомилися! Годі тобі, розказуй. Як її звати?

Його веселив її натиск.

— Черрі.

— Ягода! Сезонна, відбірна.

— Що?

— Екзотична?

— У неї темне волосся… — Він підняв долоню, затряс головою. — Не можу повірити, що говорю це.

Лаура стиснула його руку.

— Ні, не зупиняйся, прошу. Я хочу почути про неї все. Звідки вона?

— Тутінг.

— Вона й справді екзотична! Вибач! Це жарт. Тепер я буду серйозною, — Лаура з розкаянням поцілувала його руку. — Скільки їй років?