— Зачинено, — сказав Хол. — Неймовірно, але музей зачинений. Вибач. Треба було заздалегідь зателефонувати.

Вони перезирнулись і розсміялися.

— Водолікарню в Рен-ле-Бені теж закрили, — промовила Мередіт. — Аж до тридцятого квітня.

Пасмо неслухняного кучерявого волосся знову впало на обличчя Холу. Мередіт відчула нестримне бажання поправити його,! але швидко оволоділа своїми емоціями й стояла, узявшись під боки.

— Хоч церква працює, і то добре, — сказав Хол.

Мередіт підійшла до нього, усім тілом відчуваючи його фізичну присутність. Здавалося, він займав усю стежину.

Хол показав на трикутний портик над дверима церкви.

— Отой напис — TERRIBILIS EST LOCUS ISTE — став іще однією причиною, через яку змовницькі теорії стосовно Рен-ле-Шато набули такого поширення, — сказав він і прокашлявся. — Ця фраза фактично перекладається як «Це місце вселяє побожний трепет». Тут terribilis треба перекладати в старозавітному сенсі, а не як «terrible», тобто «страшний», проте, як можна легко здогадатися, прихильники цих теорій перекладають це слово саме як «страшний». Тобто вони вважають, що це місце вселяє страх, а не побожний трепет.

Мередіт подивилась угору й побачила на вершечку ще один, ледь помітний напис. IN HOC SIGNO VINCES. Знову цей вислів Костянтина, християнського імператора Візантії. Вона вже бачила його на меморіальному знакові Анрі Буде в Рен-ле-Бені. Мередіт уявила, як Лaypa розкладає по столу карти. Імператор був однією з фігур великого аркана й посідав місце неподалік Чарівника та Жриці, на самому початку колоди. А ще їй пригадався пароль, який вона надрукувала, щоб мати доступ до Інтернету й передивитися свою електронну пошту…

— А хто вигадав пароль для готельної мережі? — спитала вона.

Хол відповів, дещо здивований цим недоречним запитанням.

— Мій дядько, — сказав він без вагання. — Тато не надто добре розбирався в комп’ютерах. — Він узяв її за руку. — Ходімо?

Перше, що вразило Мередіт, коли вони зайшли до церкви — це її дуже маленькі розміри, наче церкву збудували в масштабі три чверті. Здавалось, у ній було порушено всі перспективи та пропорції.

На стіні праворуч висіли написані від руки оголошення, деякі французькою, інші — ламаною англійською. З динаміків, що висіли в кутках, линув тихий і простий григоріанський спів під звуки органної музики.

— Вони все підчистили та піддали цензурі, — стиха мовив Хол. — І щоб заперечити всі чутки про загадковий скарб і таємні товариства, тепер намагаються всьому надати католицького змісту. Наприклад, ось це. — Він постукав пальцем по одному з написів. — Ось поглянь. «У цій церкві найголовніший скарб — це ви».