— Нічого собі апетит!
Ангель же лише покрутив головою і постукав пальцем по чолу.
— Він часом не того?
Хетель сів у фотель, скинув і протер окуляри. Протирав і не знав, що саме ось такі скельця винні в тому, що їх вистежили. По півтора мільйона шилінгів за скельце! Мабуть, ще ніхто в світі не мав таких дорогих окулярів. І все через те, що він звик завжди мати запасні окуляри. Навіть у тюрмі мав їх, хоча за всі роки, проведені в камері, вони так йому і не знадобились. Ця погана звичка привела до того, що Хетель, не знаючи, що робить дурницю, зайшов до аптеки в Альт-Аусзее, — знайомий аптекар, тисячу разів вітався з ним і на вулиці, і в кав'ярні, симпатичний такий сивий дідуган, — він йому підібрав окуляри одразу, посміхнувся на прощання й подякував, але негайно подзвонив до поліції.
Звичайно, гер Хетель поважна і шановна людина, він не може вплутатись у якусь некрасиву історію, та порядок є порядок; його попросили з поліції, і він виконав їхнє прохання.
Хетель надів окуляри.
— Так, три мільйони шилінгів, — ствердив. — І він не поступиться ані на шилінг. Я вважаю — треба платити.
Ангель сів напроти Хетеля.
— Розкажіть же все по порядку, — наказав.
— Ви ж не в Організації Об'єднаних Націй, — підтримав його полковник;— не крутіть хвостом і викладайте все.
— Ми зустрілись у кав'ярні наодинці, — почав Хетель. — Я повністю виключаю шантаж, панове. Інспектор Кноль обізнаний так, як може бути обізнаною тільки поліція. Він навіть підрахував, скільки золота могло бути в тайнику. Він знає також, що ми, — Хетель зробив наголос на останньому слові, — вбили Георга Ціммера. І звинувачує нас у цьому…
— Так… це не жарти… — першим порушив мовчанку Грейт. — І що ж він обіцяє?
— Через дві години після одержання чека він випускає одну машину і дає нам півгодини. Через. півгодини поліція знатиме номери цього автомобіля.
— Півгодини!.. — у розпачі підняв Ангель угору руки. — Що ж ми зробимо за півгодини?
Хетель мовив розсудливо:
— Півгодини — це і мало, і багато. Дивлячись, як їх використати…
— За цей час ми встигнемо зробити лише кілометрів сорок. Потім поліція перекриє дороги і кінець, — зауважив Грейт.
— Ми ще встигнемо обговорити, як діяти. — Хетель постукав нігтем вказівного пальця по годиннику. — Через шість хвилин я повинен дати відповідь.
— Не відповідь, а чек на три мільйони, — уточнив Грейт. — У вас є рахунок в банку — виписуйте… — Почім порахуємось…
Та Хетель був ділова людина.