Григорій подзвонив Лестеру, попрощався, розрахувався з портьє і вийшов на стоянку таксі. Вишневого кольору машина була на місці. Цього разу з віконечка йому всміхався Курт.
— Захотілося побачитися з вами ще разочок, може, більше не доведеться. Випросив у Франца на півгодини машину.
Розраховуючись, Григорій міцно потис руку Курта, прошепотів:
— Я впевнений, ми ще зустрінемося з тобою і Лідією.
— Напишіть нам на адресу Матіні. Я все-таки вирішив поїхати до Італії, спробую умовити Лідію перебратися сюди. Тут потрібні чесні люди, готові боротись за те, щоб не повторилися криваві роки фашизму.
Вони виїхали на привокзальний майдан. Григорій ще раз потис руку свого колишнього денщика.
— Ми побачимось! — прошепотів він.
Не встиг він роздягтися і одягнути піжаму, як пролунав телефонний дзвінок.
— Томмі, це ви? — запитав кокетливий жіночий голос.
— Дівчино, ви помилились. Який номер вам потрібен?
— Двадцять вісім сімсот двадцять.
— Номер правильний, але ніякого Томмі тут нема. Може, ви неточно записали?
— Ні, записала я точно, — голос звучав жорстоко. — Це мене знову обманули.
Григорій затремтів від радості. От і все. Дожив, дочекався… Щойно почуте ним означало: другий день тижня, вівторок, о восьмій годині вечора. Про місце, де відбудеться аварія, вони з полковником домовились раніше.
Сьогодні неділя. Отже, залишився один день — понеділок. Завтра він влаштує свої справи, вигадає кілька листів родичам, які мешкають в американському секторі і просять розшукати свої сім’ї. Листи будуть зворушливі. Керівник відділу повинен особисто поговорити з цими людьми, тож виїхати можна буде раніше. Тільки б не подзвонив Нунке. Адже він може запідозрити, що Григорій розповів Берті про Лютца, тоді виникнуть неприємності. Треба зберегти Мишка Домантовича, зникнути так чисто, щоб на нього не впала найменша підозра. Мабуть, полковник усе передбачив, і «загибель» Григорія влаштують помпезно. І все одно хочеться попрощатися з Нунке. Зараз той у такому становищі, що, довідавшись про нову катастрофу, нікому навіть не заїкнеться про неї. Адже це він привів Григорія у школу, опікувався ним, довіряв, врятовував від підозр Шлітсена. І такий досвідчений шпигун потрапив у пастку! А тепер до всього приєднаються ще й його родинні справи, про які знає тільки Григорій. Складний клубочок виходить!
Провал з диверсією по отруєнню худоби також запишуть па рахунок Нунке. І він мовчатиме.
Григорій підходить до столу, бере аркуш паперу і, посміхаючись, щось пише.