Важко сказати, чого було більше в їх зустрічі — гіркоти чи радості.

Виплакавшись, Катя розповіла, що чотири місяці тому вперше одержала звістку від батька — він був у Сибіру, воював там з Колчаком, усе питав, де Олексій, тільки вона не відповіла: Глущенко не дозволив.

— Як же це так! Адресу хоча б пам'ятаєш?

— Забула, Альошенько! Паша лист порвав. Він же не любив батька!

Ну що з нею робити! Хай уже так: знає, що батько живий, — і то добре!

— Альошо, а ти що… чекіст?

— Чекіст.

Катя подивилася на нього з острахом, який в ній, дружині Глущенка, викликало це слово. Потім спитала:

— А що з ним буде, з Пашею?

— Про нього забудь, — відводячи очі, сказав Олексій.

Сестра заридала, Олексій обняв її.

— Ну, годі, годі!.. Який він тобі був чоловік! Мучив він тебе. Тепер разом житимемо, в Херсоні… Мені ось, мабуть, кімнату дадуть. Батька знайдемо. Ну прошу, не плач!

— Поба-чи-ти б… Його… хоча б! — крізь ридання вимовила вона.

— Ні до чого! Зразу треба відрізати. Ну, годі, Катю, сестричко!

Ні про що він її, звичайно, не розпитував. Тільки пізніше обхідними запитаннями з'ясував: на хуторі, за свинарником, є льох, в ньому Глущенко сховав якісь ящики, що йому їх привозили здалеку…

Через чотири дні на хутір був відправлений чекістський наряд, і Катя поїхала з ним. Сказала, що по речі. Назад вона не повернулася. Прислала записку.

«Дорогий братіку Альошенько, не гнівайся на мене, поживу поки що тут. Поплачу одна. Господарство теж не кинеш. Ти вже не гнівайся, рідненький мій!..»

Чесно кажучи, Олексій був навіть радий цьому. Він одвик від сестри. Її безперервні сльози, скарги на його безсердечність, просьби допомогти чоловікові і визволити його з біди і цілковите нерозуміння того, чим жив Олексій, — усе це віддаляло його од Катерини, викликало часом роздратування, до якого примішувалася ще й образа за те, що вона не зберегла батькової адреси. Для Олексія це було гірше, ніж зрада.

Чекісти привезли з хутора три ящики з боєприпасами…

В день від'їзду Катерини у голови ЧК відбулася чергова оперативна нарада. Коли вона закінчилась, Брокман попросив Олексія лишитися.