Субурган (інд.) — буддійський пам'ятник, який відзначає місце якої-небудь події або надмогильного напису, складається з п'єдесталу, кулі і шпиля.

Такири (тюркське) — знижені ділянки землі з гладкою глинистою щільною поверхнею, яка весною вкривається водою, а згодом висихає і тріскається на куски в суху пору; характерні для пустинних місцевостей Середньої Азії.

Тамариск (лат.) — невелике дерево або кущ з родини тамарискових, яке має пристосування для боротьби з посухою: голковидне листя і відклади солей на листі.

Тангути — монгольська назва тібетців, що населяють північно-східну частину Тібету.

Таранча — назва уйгурів, переселених китайськими властями в долину р. Ілі; уйгури належать до східної групи тюркської мовної групи; уйгури — мусульмани, за заняттям землероби; не раз повставали проти китайських властей.

Тарасун (сиб.) — молочна горілка подвійної перегонки.

Турпан, чернь-головня — велика качка з червоними ногами і яскраво-рудим оперенням; гніздує в норах або дуплах дерев далеко від води.

Тюрки — велика група народів, споріднених мовою, але вони не становлять єдиного народу; в СРСР до цієї групи належать: узбеки, казахи, киргизи, туркмени, каракалпаки, татари, чуваші, азербайджанці та ін.

Улус — у бурятів — поселення, в Якутській АРСР означає район, у Монголії раніше означав державу.

Фанза — китайський однокімнатний будиночок з земляною долівкою, земляним або черепичним дахом, очеретяними дверима та вікном з папером або бичачим пухирем; житло китайської бідноти.