Якщо Гладіс Ортега — добрий ангел Гундлаха, то агент приватного детективного бюро, зв'язаний з американськими спецслужбами Пінеро — його злий геній. Всюдисущий Пінеро постійно переслідує героя, не раз пробує зробити його співучасником брудних справ і кінець кінцем стає безпосереднім призвідцем смерті Гундлаха, Пінеро показаний лише в його чисто функціональній ролі — як слуга й захисник несправедливого режиму, його образ перетворюється в романі на втілення абсолютного зла.
Незадовго до своєї загибелі Ганс Гундлах згадує цілих п'ять життів, які він прожив за короткий час, — настільки насиченими найрізноманітнішими подіями виявилася доля героя останні кілька місяців. Гундлах піднісся над своїм повсякденним рутинним існуванням, віднайшов втрачений сенс життя.
Не залишатися байдужим, стороннім споглядачем навколишньої дійсності, а знайти в ній своє місце, гідно розпорядитися своїм життям, з усією рішучістю обстоювати добро, справедливість — обов'язок кожної чесної, порядної людини. У цьому полягає головний етичний зміст роману Вольфганга Шрайєра «П'ять життів доктора Гундлаха».