Люди спантеличено глянули на нього.

— Ви що, вагаєтесь? — здивувався Антон.

Аднана заперечливо хитнула головою. За нею решта відповіли водноголос:

— Ні! Ми підемо туди, куди ви нам скажете! Ми моряки!

— То в дорогу!

Герасім крутнув стерно, вітрила залопотіли, напнулись, і «Сперанца» занурилась носом у хвилі.

Шхуна мчала у світанку при сильному ходовому вітрові, на щоглі майорів румунський прапор. Форштевень знову почав свій тріумфальний марш плавби, і «Сперанца» тріпотіла білими вітрилами, в передчутті нової дороги.