Светлый фон

Філіп підійшов до неї й обняв її за плечі.

— Про що ви говорите? — озвався вкрай розгублений Симон. — До чого тут пані Бланка?

Ернан важко зітхнув:

— Дурненький! Ґраф Біскайський розраховував, що, усунувши дона Фернандо, він все ж переконає Інморте не відмовлятися від задуманого ним вбивства дона Альфонсо.

— Ну то й що?

— Та в тебе не голова, любий друже, а решето! Хто тоді успадкує кастильський престол, питається? Звісно ж, не однорічна донька Фернандо де Уельви, а пані Бланка, і разом з нею ґраф Біскайський — як її чоловік.

Тут пролунав пронизливий крик Фернандо. Бланка миттю відсахнулася від Філіпа і втупилась поглядом у брата, чиє обличчя було перекошене від злоби та безсилої люті. Нарешті він все зрозумів, усвідомив, який був дурний і довірливий, з якою легкістю його ошукав той, кого він вважав своїм другом. І цей крик був криком розуму, що тонув у безмежному океані відчаю.

До кімнати увірвалися двоє вартових з оголеними мечами — Марґарита жестом веліла їм вийти.

— Фу! — з відразою промовила вона. — Як він гидко кричить! Пане де Шатоф’єр, будь ласка, веліть йому заткнутися.

Ернан велів Фернандо заткнутися, для більшої переконливості стусонувши його кулаком у живіт, відтак нахилився і підібрав з килима всі боргові розписки Рікарда.

— Пані, — сказав він, звертаючись до Бланки. — Ці векселі по праву належать вашому брату. Одначе зараз він перебуває під арештом, а тому вам вирішувати, що з ними робити.

Бланка мовчки взяла в нього купу векселів і методично роздерла кожен з них на дрібні клапті.

— В мерзенній витівці Александра був, проте, один позитивний момент, — промовила вона, дивлячись на Фернандо з ласкавістю, від якої того пройняла дрож. — Сподіваюсь, ви розумієте, щó я маю на увазі. І в мене аж руки сверблять здійснити цю частину плану. Ходімо, Філіпе, інакше я за себе не відповідаю.

— Ти йдеш, кузино? — мляво запитала Марґарита.

— Так.

— Але ж у тебе Жоана.

— Я… я буду у Філіпа.

Наварська принцеса зітхнула:

— Що ж, гаразд. Ми з паном де Шатоф’єром самі вирішимо, що робити далі… А втім, ні, стривайте! Не думаю, що це гарна ідея — тобі, Бланко, провести ніч у чоловіка, хай навіть у Філіпа. Краще залиштеся тут, а ми зараз підемо до мене, прихопивши з собою кузена Фернандо — гадаю, вам він не знадобиться. Таким чином, ви з Жоаною просто поміняєтеся покоями. Рокіруєтеся, кажучи мовою твоєї улюбленої гри.