— І передсмертна записка, — додав Іварссон.

— І якщо я правильно пам’ятаю, Лева Гретте впізнав на відео сам Расколь, — доповнив начальник Управління кримінальної поліції.

— Схоже, справа доволі ясна, — зауважив Мьоллер. — І розкрита.

— Дайте ж мені розповісти, — заперечив Харрі.

— Та вже будь такий люб’язний, — сказав шеф кримінальної поліції.

Хмари продовжували розповзатись і тепер, немов чорна армада, пливли над Акерською лікарнею.

— Не роби дурниць, Харрі, — сказав Тронн. Він приставив дуло гвинтівки до лоба Беате. — Кинь ствол, я знаю, він у тебе в руці.

— А інакше що? —- запитав Харрі й витягнув пістолет із-під куртки.

Тронн тихо засміявся:

— Елементарно. Я застрелю твого напарника.

— Так само, як застрелив свою дружину?

— Вона це заслужила.

— Як це? Тому що Лева вона любила більше, ніж тебе?

— Тому що вона була мені дружина.

Харрі перевів дихання. Беате стояла між ним і Тронном, але спиною до нього, так що він нічого не міг прочитати по її обличчю. Існувало декілька можливостей вийти із ситуації, що створилася. По-перше, можна було спробувати переконати Тронна, що він діє безглуздо і скороспішно, і сподіватися на його розум. Хоча людина, яка взяла з собою на тенісний корт заряд жену гвинтівку Ав-З, поза сумнівом, ретельно продумала, для чого вона їй знадобиться. Варіант два полягав у тому, щоб вико нати вимогу Тронна, кинути пістолет на землю і чекати, поки нім його вб’є. І нарешті, варіант три — спробувати натиснути на Тронна, зачепитися за щось, що змусило б його змінити сної плани. Або навпаки, вибухнути і вистрілити. Перший варіант був безнадійний. Другий міг мати непередбачувані наслідки. 11 у а дій він за третім варіантом, Беате могла чекати доля Елен, і Харрі знав, що цього йому не пережити, навіть якщо він сам залишиться живим.

— Але вона, ймовірно, не бажала залишатися тобі дружиною, — сказав Харрі. — Ось що насправді сталося?

Тронн поклав палець на спуск, і Харрі зустрів його погляд із-за плеча Беате. Харрі автоматично почав рахувати про себе. Тисяча один. Тисяча.

— Вона думала, що може отак запросто кинути мене, — тихо мовив Тронн. — Мене — який дав їй усе, — він засміявся. — Віддала перевагу наді мною чоловікові, який ніколи нічого ні для кого не зробив, який вважав життя суцільним днем народження, де всі подарунки призначені йому. Лев не крав. Просто він не міг прочитати записки на різдвяних подарунках. — Вітер змів залишки його сміху, немов крихти печива зі столу.

— Наприклад, від Стіне Тронну, — припустив Харрі.

Тронн заморгав: