На наших очах протягом життя одного покоління використання ресурсів мережі для обміну й зберігання надважливих даних як державними установами, так і корпораціями досягло таких обсягів, що проблеми, пов’язані зі втручанням у мережу, здатні привести людство на межу катастрофи. Тож слушно, що на захист кіберпростору постала кіберармія.
Армія – це взагалі особлива царина. Війна і мир, якщо й не зовсім протилежні за своїми принципами, але ніколи не протікають одночасно. Навіть сучасні «гібридні» війни не змушують суспільство перебувати водночас в обох станах, а ділять загал на дві світоглядні страти, які живуть у різних умовах (війни і миру відповідно). Ці частини суспільства в моральній площині жодним чином не пересікаються і навіть не здатні зрозуміти одна одну. Інша річ – армія, професійні військові, яких готовлять діяти зовсім по-різному в мирний і воєнний час. Усі ці особливості притаманні й новоствореній кіберармії. Але поки що оголошувати стан війни в мережі ніхто не квапиться. Тож ми маємо справжню «гібридну» війну у віртуальному світі. Деякі битви цієї війни, досліджені у книжці, дають змогу зрозуміти: це не дитячі забавки – все набагато складніше і небезпечніше. Багато уваги автор приділив юридичним аспектам створення кіберармії в США. Із зрозумілих причин історія створення протидійних армій не ввійшла до книжки, залишивши таку собі інтригу й гарячий інтерес для майбутніх дослідників.
Шейн Гарріс замислив свою книжку не як посібник для фахівців із кібербезпеки, а як захоплюючий шпигунський роман. Доступною пересічній людині мовою він описав перебіг подій в епізодах, зі зрозумілих причин зазвичай прихованих від громадськості. Але й спеціалістам не завадить подивитися на свою діяльність трохи збоку, усвідомити масштаб проблеми й ті критерії, за яким будуть міряти їхню діяльність прийдешні покоління. Врешті-решт, визначити, на чиєму боці вони перебувають у цій війні.
Власне, майже всі головні висновки автор виклав у останньому розділі. Але допитливий і уважний читач, опанувавши один по одному всі розділи книжки, пройшовши за автором всіма звивами його досліджень, напевне, дізнається чимало нового про методи розслідування в такій тонкій і втаємниченій сфері та збагатить своє розуміння кіберпростору. Імовірно, хтось не погодиться з висновками автора, а може, хто зна, піде далі у власних передбаченнях, адже тема війни в кіберпросторі геть зовсім не вичерпана, ця війна розгортається, видозмінюючись і вдосконалюючись, безпосередньо на наших очах.