Тож я вирішив далі не чекати.
Частина I. Чарівна гора
Частина I. Чарівна гора
Частина I.Розділ 1. Роки, що спинили свій біг
— Як на сімдесятирічного чоловіка, ви в надзвичайно гарній формі, — зауважив доктор Глазунов, відірвавши погляд від останнього видруку від «Медкому», медичної служби армії США. — Я не дав би вам більше ніж шістдесят п’ять.
— Радий це чути, Олегу. Тим більше що мені сто три — як вам чудово відомо.
— Ну от, ізнову ті самі гості в ту саму хату! Можна подумати, що ви ніколи не читали книжки професорки Руденко.
— Старенька люба Катерина! Ми ж планували погуляти разом на її сотий день народження. Мені було дуже шкода, що вона не дожила до цього — ось що буває, коли надто багато часу проводиш на Землі.
— Звучить досить іронічно, бо саме вона і створила той знаменитий слоган «Тяжіння несе старіння».
Доктор Гейвуд Флойд задумливо споглядав мінливу панораму тієї прекрасної планети, яка була лише за якихось шість тисяч кілометрів від них і на яку йому ніколи вже не судилося ступити знову. А найіронічнішим у цьому було те, що, завдяки одному найбезглуздішому в його житті нещасному випадку, він усе ще мав відмінне здоров’я, тоді як практично всі його старі друзі вже були давно мертві.
Якраз минув тиждень після його повернення на Землю, коли, попри всю свою обережність та глибоку переконаність, що нічого такого з ним ніколи не може трапитись узагалі, він з відкритого балкона третього поверху вийшов не в той бік. (Звісно, він тоді встиг трохи «відсвяткувати», але мав на це право, бо став героєм у тому новому світі, куди повернувся був «Леонов».) Численні переломи призвели до ускладнень, з якими можна було впоратися як слід лише в космічній лікарні імені Пастера.
Це було 2015-го. А тепер — він ніяк не міг повірити в це, але на стіні висів календар — ішов 2061-й.
Сила тяжіння в цій лікарні, яка становила лише одну шосту від земної, не тільки уповільнила біологічний годинник Гейвуда Флойда, але й засвідчила те, що двічі за його життя фактично він ішов у протилежному напрямку. Хоча дехто з авторитетних фахівців і заперечував це, та серед широкого загалу тепер вважалося, що гібернація, тривала сплячка, робила щось більше, ніж просто зупиняла процес старіння: вона стимулювала омолодження. І Флойд дійсно-таки дещо помолодшав під час своєї подорожі до Юпітера й назад.
— То ви справді вважаєте, що мені цілком безпечно туди летіти?
— Ніщо в нашому Всесвіті не безпечне цілком, містере Гейвуде. Усе, що я можу сказати, це те, що фізіологічних протипоказань ви не маєте. Зрештою, на борту «Юніверсу»[4] все навколо вас буде майже таке, як і тут. Можливо, й не все там відповідає стандартам… е-е… того першокласного медичного обслуговування, до якого ви звикли в «Пастері», але доктор Магіндран досвідчений спеціаліст. І якщо виникне якась проблема, з якою йому не вдасться впоратися, то він переведе вас ізнов у стан гібернації і, так би мовити, «післяплатою» відправить назад до нас.