Аомаме раптом пригадала Фукускеголового, про якого розповідав по телефону Тамару. Чоловіка, який крутився біля садиби в Адзабу й придивлявся до жіночого притулку. Зовнішність чоловіка, що сидів на дитячій гірці, точно збігалася з учорашнім описом Тамару. Цей підозрілий чоловік і після того проводив свої розшуки, аж поки нарешті добрався сюди. Треба принести пістолет. І чого це вона саме сьогодні залишила його у спальні? Глибоко подихавши, Аомаме передусім вирівняла серцебиття й заспокоїла нерви. Е ні, не треба спішити. Хапати пістолет ще нема потреби.

По-перше, цей чоловік не веде спостережень за її будинком. Сидить на верху дитячої гірки і в тій самій позі, як Тенґо, поглядає в одну частину неба. Схоже, що роздумує над тим, що сам бачить. Довго не ворушиться. Наче цілком забув це робити. На квартиру Аомаме уваги начебто не звертає. Вона розгубилася. Власне, що це означає? «Він прийшов сюди в погоні за мною. Мабуть, належить до секти. Безперечно, хитрий переслідувач. Бо добрався до мене від садиби в Адзабу. А проте зараз безборонно виставив себе переді мною і, немов заворожений, дивиться на вечірнє небо».

Аомаме легко встала, прочинила скляні двері й, зайшовши в кімнату, сіла перед телефоном. Тремтячими пальцями почала набирати телефонний номер Тамару. Будь-що треба йому повідомити, що Фукускеголового зараз видно з її квартири. На дитячій гірці парку по той бік вулиці. Наступні дії Тамару сам визначить і, напевне, дасть собі з ним раду. Однак набравши перших чотири цифри, Аомаме зупинилась і, не випускаючи з рук слухавки, прикусила губи.

«Ще занадто рано, — подумала вона. — Щодо цього чоловіка надто багато незрозумілого. Якщо Тамару розправиться з ним як з небезпечним фактором, незрозуміле залишиться незрозумілим. Цікаво, що цей чоловік поводиться так само, як недавно Тенґо. Сидить на тій самій дитячій гірці в тій самій позі й дивиться туди ж у небо. Наче наслідує його в усьому. Аомаме розуміла, що, мабуть, його погляд також зосереджений на двох Місяцях. Якщо це правда, то, можливо, між ними й Тенґо існує якийсь зв'язок. Може, він іще не дізнався, що я переховуюся в цьому будинку. А тому так безборонно, спиною до мене, сидить на дитячій гірці. Що більше вона про це думала, то дедалі переконливішим ставало її припущення. У такому разі, можливо, я дістануся до квартири Тенґо, якщо прослідкую за цим чоловіком. Він виступить у ролі мого провідника». Від такої думки її серце щораз твердіше й швидше закалатало. Аомаме поклала слухавку.

Вона вирішила відкласти на пізніше повідомлення Тамару. Перед тим мала багато чого зробити. Звісно, її підстерігає небезпека. Бо вона, переслідувана, збирається стежити за переслідувачем. І, крім того, її суперник, напевне, досвідчений професіонал. А проте такої важливої нагоди не можна пропустити. «Можливо, для мене це останній шанс, — подумала Аомаме. — А цей чоловік, видно, тимчасово впав у задуму».