Добувши з кишені потертий грубий записник, Голомозий квапливо почав гортати його сторінки. І переконався, що пам'ять не підвела його. Тенґо Кавана, який проживав у кварталі Коендзі столичного району Сугінамі. Покійний Усікава винаймав квартиру в тому самому будинку. На першому поверсі, а не на третьому, як Тенґо Кавана. Мабуть, Усікава стежив там за Каваною? У цьому нема жодного сумніву. Однакова адреса — не випадковість.

Та чому в такому скрутному становищі Усікава мав би стежити за поведінкою Тенґо Кавани? Голомозий досі не пригадував адреси Тенґо Кавани, бо зовсім перестав ним цікавитися. Тенґо Кавана переробив «Повітряну личинку», яку написала Еріко Фукада. Коли її твір отримав від літературно-мистецького часопису премію молодого автора й після опублікування став бестселером, Тенґо Кавана цікавив людей. Висловлювалися здогади, що, можливо, він зіграв у всьому цьому важливу роль і зберігає якусь особливу таємницю. Однак тепер, коли його роль скінчилася, з'ясувалося, що він був лише підставним письменником, автором-невидимкою. На прохання Комацу переробив оповідання й отримав невелику частку гонорару. От і все. Більше ніщо за ним не стояло. А тепер секта зацікавилася тим, де перебуває Аомаме. Та, незважаючи на це, Усікава зосередив усю свою увагу на вчителеві підготовчої школи. Влаштував йому справжнісіньку засідку. І через це вкоротив собі життя. Чому?

Голомозий не знаходив цьому пояснення. Безперечно, Усікава натрапив на якісь сліди. Очевидно, думав, що дізнається про місце перебування Аомаме, якщо слідкуватиме за Тенґо Каваною. Саме тому в орендованій квартирі встановив біля вікна фотоапарат на триніжку й, напевне, вже давно вистежував його. Невже між Тенґо Каваною та Аомаме існував якийсь зв'язок? Якщо існував, то який саме?

Голомозий мовчки перейшов у сусідню, теплу, кімнату й подзвонив у Токіо. У кімнату багатоквартирного будинку в кварталі Сакураґаока, що в столичному районі Сібуї. Покликав двох своїх підлеглих і наказав негайно повернутися у квартиру Усікави в кварталі Коендзі, щоб простежити, чи не з'явиться Тенґо Кавана, здоровенний чоловік з коротким волоссям. Мовляв, його не можна не помітити. Якщо виходитиме з будинку, то треба крадькома за ним піти, щоб обов'язково дізнатися, куди прямує. В жодному разі не відставати від нього. Бо, мовляв, він якнайшвидше прийде їм на допомогу.

Голомозий вернувся у кімнату з останками Усікави й повідомив Кінському хвостові, що вони негайно їдуть до Токіо. Той лише коротко кивнув. Жодних пояснень не вимагав. Зрозумівши, що від нього хочуть, швидко діяв. Коли Голомозий вийшов з кімнати, Кінський хвіст замкнув її на ключ, щоб ніхто сторонній не заглядав, і надворі серед десяти автомашин на стоянці вибрав чорну «Nissan-Gloria». Вони обидва сіли в неї, і, крутнувши встромленим ключем, Кінський хвіст, який цього разу сидів за кермом, запустив мотор. Як завжди, її бензобак був повний. І її номерний знак, і місце реєстрації були законними. Надмірна швидкість нічим не загрожувала.