Трапилось так, що в ніч з 5-того на 6-те липня четверо співробітників РАС затримались у Піреї, бо хтось украв їхній катер, і вони не змогли вчасно повернутися з гулянки на острів, а Василіос весело відпочивав з черговим по станції — смажили на березі моря ягня й пили терпке червоне вино «Деместіна», під впливом якого невдовзі черговий по РАС задрімав; Василіос дбайливо прикрив його теплим коцом з баранячої шерсті й подався в приміщення станції.

Саме в той час, о 1.00 AM, до острова наближалися дві «черепахи» ВІРУ, які офіційно вилетіли з Евіа у напрямку Салонік, де мали буцімто заправитися перед тим, як повертатися до Києва.

«Черепахи» йшли на висоті двох метрів над поверхнею моря, в мертвій зоні радару, створеній Василіосом: в центральному управлінні служби електронної розвідки в передмісті Афін тої ночі не було помічено підозрілих пересувань в секторі Егейського моря, за який відповідала РАС о.Крейдос. Орієнтиром для «черепах» було вогнище, на якому обвуглювалося нещасне ягня. «Черепахи» приземлилися на невеличкому піщаному пляжі. Переговоривши з Василіосом, десантники піднялися вирубленими в скелі сходами і, обминувши РАС дружньої країни, перебралися крізь дірку в залізній огорожі на сусідню скелю, де починалися володіння І.О.Крейди. Пострілами снодійних ампул була приспана охорона палацу, що нагадував полтавську хату: мармурові білі стіни прикривала стріха з натуральної соломи, біля ледве освітленої хати чорнів басейн з лебедями. В сусідньому приміщенні спецназівці підняли з ліжка «старосту», як він себе називав, Никодима, бородатого, схожого на попа кремезного чоловіка, особистого представника Крейди, який, за словами Василіоса, звіряче ставився до найманих будівельників, шмагаючи батогом за щонайменшу провину.

Розмовляли з Никодимом тільки двоє спецназівців, які досконало володіли грецькою. Вони сказали, що спецзагін по боротьбі з наркотиками отримав сигнал — на острові влаштовано перевалочний пункт для турецьких наркотиків.

Никодим спочатку робив вигляд, що не розуміє грецької («Я — Русо! Русіше!» — пояснював він), але коли ствол пістолета МР-50 був устромлений до його рота, і зуби відчули смертельний холод сталі, у Никодима почалося неконтрольоване вивергання сечі, і він згодився відкрити всі приміщення, щоб показати панам, що наркоти на острові немає. Тоді один з бійців заліз у гарячу воду басейна і, відкривши заслонки, почав її спускати. Тут з Никодимом удруге стався приступ сечовипускання. Потурбовані лебеді не злетіли, бо виявилися електронними іграшками, що збилися білим лахміттям у кутку басейна. Коли вода нарешті витекла, спецназівці знайшли у підводній частині замасковані двері й відкрили їх. Командир підрозділу, тягнучи Никодима сходами вниз, у товщу скелі, примусив старосту набрати код і відкрити товсті броньовані, як у банку, двері. Никодима витягли нагору і вштрикнули снодійне.