Згадуючи, аналізуючи всі численні факти чортівні починаючи з часів «Повісті временних літ» і по наші дні, думаєш: більше всього наша наукова і фізична картина світу ще далека від справжнього стану речей.

Або відповідає йому лише приблизно, а ми гадаємо, що знаємо все. А те, чого ми не знаємо, і бути, мовляв, не може, бо то — попівщина, забобони, ідеалізм, віра в потойбічні сили… Чи просто народна міфопоетика про чортів, про різну там нечисту силу, що в наші дні вигулькнула у вигляді різних там НЛО та полтергейстів.

Але валити все на містику, це не означає відкривати нове й рухатись вперед у вивченні світу та його фізичних законів. Скільки б нас не рятувало посилання на все ту ж містику, але доводиться зізнатися, то не чорти, не домовики, не демони і т. п. (незбагненні для наших пращурів явища всього лише міфологізовані, опоетизовані у вигляді нечистої сили), не сучасне НЛО, не полтергейст! То або невідома нам фізика, з її невідомими нам, але природними законами, або невідомий нам розум, що існує (у Всесвіті — чи на Землі) паралельно з людським. Він, наприклад, може існувати на енергетичній основі, у формі фізичних, невідомих нам полів енергії речовини.

Такий розум (жива енергія, наділена розумом — а така форма існування Розуму цілком можлива) зможе будь-які речі змусити літати, для нас залишатиметься невидимим, але фантастично— загадковим все проникливим і все перемагаючим, наділеним невідомими нам властивостями.

До, речі, наше життя теж збудовано на енергетичній основі, якої ми теж ще до пуття не знаємо (згадаймо хоча б здатність окремих людей до теле— чи психогенезу), то як нам розібратися в енергії, на якій можливо збудувати чуже життя!

Нечиста сила минулого — чи НЛО і полтергейсти наших днів — кожна епоха навивала і називає загадкові явища по-своєму, відповідно до рівня своїх знань і свого світогляду. Але загадкові явища, хоч їх у різні віки й називали по різному, вперто з’являються й з’являються. То виходить, що вони існують, бо те, чого у природі немає, заявлятися впродовж століть не буде.

Бо «якщо в певні періоди в якихось географічних пунктах, під водою, на землі чи в ближньому космосі у людини чи у групи людей виникають такі стани, за яких їм бачиться, здається, чи справді спостерігається щось, то що є причиною цього? — запитує академік В. П. Казначеєв. — Оскільки таких прикладів тисячі і десятки тисяч, то пояснити все тільки тим, що хтось десь періодично божеволіє, вже не можна: не вийде списати все на таку випадковість!»

Тож коли мене, бува, запитують, чи вірю я в існування потойбічних явищ (все та ж чортівня, НЛО, полтергейст, різні там «барабашки», загадкові випадки в квартирах тощо) — то відповідаю — з недавніх пір, щоправда, — ствердно: так, вірю. І тоді співрозмовники починають мене ловити на слові: якщо, мовляв, існують потойбічні явища, то, виходить, існують і потойбічні сили? Але — де?