- Від автора -

Передусім я маю заздалегідь попередити: ця книжка не є надто простим та легким читвом. Щиро сподіваюся, що вона буде цікавою, але напевне знаю, що через окремі моменти вона може видатися складною для сприйняття.

Ні, я не вважаю себе розумнішим за вас. Я впевнений, що нічого незбагненного в ній немає. Але є книжки прості для читання, а є складні. Гадаю, що ось ця — складна.

Ви точно зіткнетеся з моментами, які за логікою речей мають бути пояснені в тексті (або принаймні у примітці) — і не знайдете очікуваних пояснень. В деяких випадках ті пояснення таки знайдуться — але не тоді й не там, де у вас виникне в них потреба. У деяких — пояснень не буде взагалі. Ця книжка має свої таємниці, багато таємниць насправді. І деякі з них полягатимуть навіть не між нею та вами, а між вами та зовнішнім світом.

Щоб мої слова не виглядали надто вже патетичними та абстрактними, наведу приклад. Герої цієї книжки розмовлятимуть іноземними мовами. Тобто справді іноземними. Зокрема латиною, японською та німецькою. Жодна з їхніх реплік не буде мати приміток чи якось іще перекладатися. Це одна з тих незручностей, про які я вас попереджав вище. Але моєю метою є аж ніяк не похизуватися чи заплутати читача. Якщо ви не розумієте того чи того місця і почуваєтеся з цього приводу незатишно — це тому, що герой, про якого йдеться в цей момент, також не розуміє й також почувається незатишно. Або навпаки, він не бажає, щоб сторонні почули та зрозуміли його, намагається утаємничити свої слова. Якщо ви їх розумієте — вітаю. У цьому змаганні ви обійшли героя та відчули момент глибше й повніше.

Є ще одна важлива особливість, на яку я хочу звернути вашу увагу: «Заколот» складається з шести частин, створених і поєднаних так, що немає певного порядку, в якому їх треба читати. Тобто ви насправді можете вибудувати будь-яку послідовність читання, що певною (помітною) мірою вплине на загальне сприйняття книжки, яке формуватиметься по ходу читання. Звичайно, у фіналі сюжетні лінії складуться в єдину картину, але ваше ставлення до подій та героїв залежатиме від того, в якому порядку ви читатимете цю книжку.

Та послідовність, яка представлена в книжці (зрештою, жодне видавництво не погодилося б видавати роман у вигляді шести брошур, тож він має бути укладений в один том) — це моє власне композиційне рішення. Я не казатиму, що воно найкраще. Але воно надає сприйняття, яке найбільшою мірою влаштовує власне мене. Ви ж маєте повне право експериментувати. Ба більше — я заохочую вас до цього.

Знов-таки, щоб не бути голослівним, дам вам певний натяк. Цифри й літери на початку назв розділів — це дати, а в кінці книжки наведена хронологія всесвіту «Заколоту». Тож якщо вам буде зовсім некомфортно або ви віддаєте перевагу повнішому розумінню того, що читаєте — ви можете заглянути до хронології. Хочу попередити, що це може бути спойлером. Звичайно, вона не розкриватиме всіх деталей сюжету — її масштаб завеликий для цього. Але вона розставить усі події по місцях і допоможе, принаймні частково, зрозуміти, що із чим пов’язане. Тобто вам вирішувати, як її використовувати — для створення стрижня, на якому будуватимете подальше сприйняття, чи радше для систематизації вже прочитаного. Насправді, тут не може бути хибного шляху. Ви вільні робити так, як вам заманеться — бо тепер це ваша книжка, а не моя. Отже, це все ще книжка — не гра, не квест і ніщо інше.