Коломієць підійшов ближче. Думбадзе зачаровано прикипів очима до краєвиду без горизонтів. Краєвид не мав горизонтів, бо звідусюди — із сходу, півночі, заходу й півдня — обмежений був шпилястим обрієм кратера.

— Га? — зустрів Коломійця Думбадзе. — Як вам це подобається? Нічого собі країнка? Мені здається, що мене привезено в якийсь розкішний цілющий санаторій.

3 сер О в цей час похмуро переглядалися. Сер Овен Прайс щось мовив і торкнув сера Освальда Кеммері. Сер Освальд Кеммері теж щось мовив і торкнув сера Олівера Вебенса. Потім усі троє багатозначно перезирнулися.

— Так… — сказав сер Овен Прайс.

— О… — сказав сер Освальд Кеммері.

— Я з вами згодний, — сказав і сер Олівер Вебенс.

Після того всі троє саркастично посміхнулися.

— А що я вам казав? — тріумфально мовив сер Овен.

— Ви мали рацію, — зітхнув сер Освальд.

— Яз вами згодний, — погодився й сер Олівер.

— Альберте! — гукнув сер Овен. — Занотуйте це. — І він урочисто підніс пальця догори.

— Так, Альберте, це треба занотувати, — підтримав сер Освальд.

— Занотуйте, Альберте, — зрадів сер Олівер.

— Що ви там побачили, мілорди? — поцікавився Думбадзе.

— О! — багатозначно сказав сер Овен.

— Н-так! — урочисто сказав сер Освальд.

— О так! — тріумфально сказав і сер Олівер.

— А саме?

Сер Овен Прайс, терапевт, став навшпиньки й захитався на носках своїх лакерок.

— Нотуйте, Альберте, — проказав він, — я вам диктуватиму: по-перше, містечко Геліополь розроблено за точним планом. Досить стати на високому місці, наприклад, на терасі Сольготелю, щоб побачити — так і нотуйте, Альберте,’— щоб побачити, що ціле містечко розплановано, як п’ятикутну зірку. Кожна вулиця становить один з її променів… П’ятикутна ж зірка, як відомо всім, є емблема комунізму і символ комуністичної зарази…