– Я казав правду. Джаан Вікарі порвав ці пута.

- Гвен порвала всі зв'язки між нами роки тому, - сказав Дерк. - Але я прилетів, коли був їй потрібний. Правда, з'ясувалося, що не так уже я був потрібен, і я мав особисті причини, але я прилетів. Цього ти в мене не забереш, Гарсе. Я дотримався своєї обіцянки. - Він помовчав. – І я не дозволю, щоб хтось полював на неї, якщо це буде в моїх силах. Виходить, те, що пов'язувало нас, міцніше кавалаанського союзу заліза та вогню.

- Говори що хочеш, Т'Ларієн. Твої слова нічого не змінюють. Смішно чути твої міркування про виконані обіцянки. А що ти скажеш з приводу твоєї обіцянки мені та Джаану?

- Я порушив його, - поспішно погодився Дерк. — Отже, ми з тобою однаково, Гарсе.

– Я нікого не зраджував.

– Ти кидаєш тих, хто був тобі ближчий за всіх. Гвен, яка була твоєю собетейною, яка спала з тобою, любила тебе і ненавиділа одночасно. І Джаана, твого безцінного тейна.

- Я ніколи не зраджував їх, - з запалом заперечив Джанасек. - Гвен зрадила і мене, і срібло з жадеїтом. А Джаан зруйнував усе вбивством Міріка. Він знехтував мною, знехтував обов'язками, які накладають залізо та вогонь. Я їм обом не зобов'язаний нічим.

- Не зобов'язаний, правда? - Під сорочкою Дерк відчував тяжкість каменю, що розмовляв, що наповнював його словами, спогадами і почуттями людини, яким він колись був. У грудях у нього закипала злість. – І цим усе сказано, га? Ти їм нічим не зобов'язаний, тоді кому яке діло? Всі ваші прокляті кавалаанські узи зводяться, зрештою, до обов'язків і обов'язків. Чого варті всі ваші традиції, вся ваша давня мудрість спільнот, на кшталт законів про дуелі та правил полювання на перевертнів! Не треба ні про що думати - тільки слідувати їм. У чому Руарк мав рацію, то це в тому, що ви не вмієте любити, за винятком, можливо, Джаана, та й у цьому я не впевнений. Що б він зробив, чорт забирай, якби Гвен на руці не мав його браслета?

- Теж саме!

- Справді? А ти? Викликав би ти на дуель Міріка через те, що він зробив Гвен боляче? Чи ти кинув йому виклик через те, що він завдав шкоди твоєму сріблу з жадеїтом? – Дерк пирхнув. - Можливо, Джаан і зробив би те саме, але не ти, Джанасеке. Ти такий самий кавалаанець, як і сам Лорімаар, і такий самий байдужий, як Челл чи Бретан. Джаан хотів зробити своїх людей краще, але я підозрюю, що ти залишався з ним зі спортивного інтересу, і ні на йоту не вірив у жодну з його ідей. - Дерк вихопив з-за ременя пістолет і жбурнув його Джанасеку вільною рукою. - Візьми! - крикнув він, опускаючи свою рушницю. - Іди полювати за перевертнем!