- Ми на Уорлорні, - сказав він, - і будемо робити так, як хочеться.

Інші схвально забурмотіли.

— Ви кавалаанці, — наполягав Джанасек, але на його обличчі майнула невпевненість. – Ви – брейти, високородні члени Брейта, пов'язані зі своїм родом, своєю Радою та її правилами.

- За останні роки, - з усмішкою заговорив Пір, - я бачив чимало своїх кетів та людей з інших спільнот, які відмовилися від мудрості пологів. «Це, це і це – неправильно, – кажуть безхребетні айронджейди, – ми не будемо цього слідувати». І овечки Редстила підтакують їм, і женоподібні шанагейти, і, на жаль, багато брейтів. Чи мене підводить пам'ять? Ви стоїте перед нами і тицяєте нам у ніс законами, але хіба я не пам'ятаю, як у моїй юності айронджейди заявили мені, що я більше не маю права полювати на перевертнів? Чи мені не пам'ятати кавалаанців, яких послали на Авалон вивчати зіркові кораблі, зброю та інші корисні речі, а вони повернулися, набиті різною нісенітницею? Як ми повинні змінитись у той бік, та в інший бік. А наші давні закони? Ми ними пишалися багато століть. А їх раптом почали називати ганебними! Скажи мені, айронджейде,

Гарс мовчав. Він міцно стиснув руки, склавши їх на грудях.

– Джаан Вікарі, колись колись Високорідним Айронджейдом, був одним із призвідників змін. Ви йшли за ним по п'ятах, – додав Лорімаар.

– Я ніколи не був на Авалоні, – просто відповів Джанасек.

– Скажіть мені, – сказав Пір. - Хіба ви з Вікарі не домагалися змін? Хіба ви не сміялися з законів, які вам не подобалися?

– Я ніколи не порушував законів, – заперечив Джанасек. – Джаан іноді…

- Він затнувся.