92

Під вечір наступного дня, 7 серпня, Ліза Джин Торнтон без попередження приїхала до будинку на березі Ліберті. Ми з Тео весь день просиділи вдома та тільки після того, як спека спала, вибралися на задній двір. Малюк грався у пісочниці, я сидів на веранді й удавав, що читаю (хоча насправді майже невідривно стежив за сином), коли почув рокотання двигуна та шурхіт коліс під час гальмування. Я підвівся, спустився з веранди, обігнув будинок і побачив білий хетчбек Audi A3. Ліза була в діловому костюмі, та, вийшовши з машини, відразу зняла жакет і закинула його в салон. Я стояв на розі будівлі та, склавши руки, чекав, доки вона підійде.

— Привіт.

Жінка видавалася стомленою. Споглядала мене, не проникаючи поглядом. Так дивляться на скло, тобто на власне відображення у склі, а не на те, що сховане за шибкою.

— Вітаю, — сказав я. Було все ще спекотно, тож я поцікавився: — Хочете випити? — маючи на увазі лимонад чи кока-колу.

— У барі щось є? — примружилася Ліза.

— Якесь вино та пляшка текіли.

— Давайте текілу.

Повернувшись на веранду з високою чаркою й шматочком лимона, я застав Лізу в моєму шезлонгу. Закинувши ногу на ногу, вона спостерігала за Теодором. Хлопчак бачив, що Ліза приїхала, та, я не сумнівався, пам’ятав її, проте привітатися не прибіг.

Я поставив чарку на дерев’яний столик поруч із романом Кінга. Ліза взяла її, одним махом перехилила, потому повідомила:

— Я щойно з лікарні. Ми взяли під арешт і допитали Пейтона Норвуда.

— Він уцілів?! — витріщився я.

— Так. Нам дуже пощастило. Він поспішав і натиснув на спусковий гачок, не до кінця заштовхавши ствол до рота. Куля вибила чотири передні зуби, розтрощила шматок верхньої щелепи та повністю, під кістку, зрізала ніс, через що рана виглядала так, наче Норвуду знесло півголови. Насправді жодна з отриманих травм не виявилася смертельною. Норвуд лише трохи втратив крові. Більше того, і зуби, і носа йому відновлять, тому, скажімо так, місяців за шість він буде як новенький.

— Повірити не можу! — я нетерпляче облизав губу. — Що він розповів?

— Зізнався, що був щуром, тобто впродовж останніх п’яти років зливав інформацію про діяльність ФБР кільком наркокартелям на півночі Мексики. Один із кузенів Норвуда з 2003-го до 2008-ого був одружений із уродженкою Техасу Кортні Білукіді, яка 2002-го зустрічалася з Бенхаміном Арельяно Феліксом, тогочасним ватажком Тіхуанського картелю. 2002-го, коли Бенхаміна Фелікса арештували, Кортні повернулася до США, та після одруження не розривала зв’язків із картелем, що дало змогу мексиканцям вийти на Пейтона Норвуда. За словами Норвуда, його залякували й тільки згодом запропонували відсоток від трафіка, та я думаю, що це брехня. Більш імовірно, що Пейтон від початку спокусився на легкі гроші. Встановили, що йому належить будинок на березі Атлантичного океану на схід від Сан-Хуану, Пуерто-Рико, вартістю два з половиною мільйони доларів, а також дев’ять рахунків у панамських, мексиканських і пуерториканських банках на загальну суму більше ніж шістдесят мільйонів доларів. Він також виготовив пуерториканський паспорт на ім’я Тремейна Якобса[87].