Светлый фон
Iрина Хомин Сакрал
Iрина Хомин
Сакрал
Пролог
Пролог
Цілунком Юди волхв напроти трону Корив серця верховних і жерців, Пообіцяв царевичу малому Усе, що пригадати тільки зміг. І в срібних шатах молода цариця, Що тільки народила немовля, З поклоном волхву, наче так годиться, Віддала в руки крихітне маля. Всміхнулась людям — син її владика Таких ще не бувало на землі! І визріла у когось помста дика, Така, що не присниться навіть в сні… Спустів старезний величавий замок, Усе покинуте — і золото, і трон. Лиш стогін серед ночі кличе: «Мамо!»