…Тоді некрасивий карлик спитав злісно й яро:
– Чого я задумався?
І плюнув в обличчя некрасивої жінки. Цього ніхто не бачив, і некрасива жінка мовчки відійшла, знизивши голову: покірно, як на Голгофу.
…Ішла друга година. Дехто пішов уже в сусідню кімнату й там заснув. Але більшість сиділа за столом.
Льоля ще випила трохи, й була вже весела, і говорила про постановку пародії на «Лілюлі». Товариш Огре мовчки слухав товариша Пупишкіна.
…Тоді підійшов до столу Альоша й сів біля Льолі. Дехто дивився у вікно, де мріяло небо…
Фінал
Фінал…Некрасивий карлик сказав голосно – і всі стихли:
– От що: хочу новину сказати… Знаєте, як гудить паровик, коли вилітає в далекий степ?..
Ви думаєте так: гу-у-у?..
Льоля сказала:
– Ну, да… Він чудово придумав. Скажи, Альошо!..
Всі причаїлись, слухали…Тоді некрасивий карлик голосно й схвильовано сказав:
– Коли паровик вилітає в далекий степ, коли він пролетить зелений семафор, тоді він назад кричить так: в п… – у-у!
Альоша так чітко протягнув на «у» площадне слово, що майже всі підскочили.
Льоля фаркнула.
Всі фаркнули.
Товариш Пупишкін закричав:
– Скоріш ведіть його… він п'яний!..