Від цієї новини у Джаспера спочатку перехопило дух, і хоч він ще якось владав собою погамував зовнішні ознаки свого хвилювання, весь він зробився блідий, як мрець. Однак він знайшов у собі ще сили, щоб відповісти не тільки твердо, але й упевнено:
— Не кажіть цього, Слідопите,— ви склали б гідну пару й самій королеві!
— Ну, це ти так судиш, мій хлопче! Що казати, я можу встрелити оленя — та й мінга при потребі — швидше за будь-кого; я можу йти по сліду й орієнтуватися за зірками так, як ніхто інший,— це правда. Коли на те піде, то я забезпечу Мейбл досхочу і дичиною, і рибою, і птицею; та чи матиму я для неї досить знань, світлих думок, приємних розмов, коли життя перейде в буденне річище і ми явимося одно перед одним такі, які ми насправді є.
— Якщо ви явитеся з усіма тими чеснотами, які у вас насправді є, Слідопите, то навіть найкраща жінка Америки буде, певне щаслива з вами. Отож з цього приводу вам боятися нічого.
— Е, Джаспере, не кажи: це ти так гадаєш; і я певен, що це твоя щира думка про мене, бо в дружбі люди переоцінюють одне одного. Так, так, і якби це ти був тією дівчиною, з котрою я маю одружуватися, я б не сушив собі голову над тим, чи мене належно оцінять, бо ти завжди був схильний дружнім поглядом дивитися і на мене, і на все те, що я роблю. А от ця молодесенька дівчина, вона, зрештою, мріє мати за чоловіка хлопця своїх років, а не такого, що майже одного віку з її батьком, та ще й такого неотесу, що хоч бери та тікай від нього. Аж дивно: чого це Мейбл не подумала про тебе, а зупинила свій вибір на мені?
— Чому вибір упав не на мене, Слідопите?— повторив юнак, намагаючись приховати тремтіння свого голосу.— А що я маю такого, щоб викликати захоплення такої дівчини, як Мейбл Дангем? У мене є тільки все те, що ви вважаєте в собі за вади, і жодної з тих чеснот, за які вас поважають навіть генерали.
— Ну, як не кажи, а це суща випадковість і не більше. От я скільки бував у мандрівках з жінками, скільки їх супроводжував і скільки бачив їх у залогах, проте до всіх я був однаково байдужий, аж доки зустрів Мейбл Дангем. Щоправда, сердешний сержант навів мене першим на думку про неї, але відтоді, як я її побачив, мені вже не треба було нагадувати про Мейбл, бо вона й так день і ніч не виходила в мене з голови. Я людина сильна духом, дуже сильна духом, Джаспере, і рішучості мені, як тобі добре відомо, теж не бракує, але мені здається, якби я втратив Мейбл, я б не пережив цього!
— Давайте краще не будемо більше про це балакати, Слідопите,— сказав Джаспер, міцно тиснучи другові руку й повертаючи назад до багаття, хоча, здавалося, йому було тепер цілком байдуже, куди йти,— давайте краще не будемо балакати про це. Ви гідні Мейбл, а Мейбл гідна вас... Ви любите Мейбл, і вона любить вас... Якщо батько вибрав вас їй у чоловіки, то ніхто не в змозі стати вам на заваді. А щодо квартирмейстера, то його облудна любов до Мейбл гірша навіть, ніж зрада королю.