— Справді? — зацікавився Аргон.
— Ні. Не зовсім. Я бачу міцний будинок, можливо, родинний, з чотирма вікнами. Вірний пес проводжає мене по мощеній доріжці до дверей, які видно вдалині. Я думаю, що, звірившись зі своїм довідником, ви знайдете, що ця відповідь потрапляє в розділ «Здорові параметри психіки».
Перевірка Аргону не була потрібна. Гидкий хлопчисько мав рацію — як завжди. Можливо, йому вдасться приголомшити Артеміса своєю новою теорією? Це не входило в програму, але могло принести доктору трохи слави.
— Ти чув про теорію відносності?
— Це жарт? — моргнув Артеміс.— Я подорожував крізь час, докторе. Вважаю, мені дещо про неї відомо.
— Ні. Я не про цю теорію. Моя теорія відносності припускає, що всі речі магічно пов’язані між собою, і на них впливають стародавні заклинання або магічні гарячі точки.
Артеміс потер підборіддя.
— Цікаво. Тільки я вважаю, що цей ваш постулат слід назвати скоріше теорією співвідносності.
— Отже,— сказав Аргон, намагаючись ігнорувати глузливий тон Артеміса,— я провів ряд досліджень і з’ясував, що Фаули протягом тисячоліть були джерелом неприємностей для чарівного народу. Десятки твоїх предків шукали під землею глечики із золотом, хоча досяг успіху в цьому тільки ти.
Артеміс розпрямився в кріслі: це було дійсно цікаво.
— І я ніколи не знав про це, оскільки ви стирали пам’ять у моїх предків.
— Точно,— сказав Аргон, задоволений тим, що йому вдалося заволодіти увагою Артеміса.— Коли твій дід був молодим, твій власний батько своїми руками зв’язав гнома, який забрів до нього в маєток. Думаю, він досі згадує той день.
— Нехай,— туг Артемісові раптово спало на думку дещо цікаве.— А що, власне, привернуло того гнома в нашому маєтку?
— Те, що там збереглася неймовірно велика кількість залишкової магічної енергії. Колись у маєтку Фаулів сталося щось грандіозне — в магічному сенсі.
— І ця збережена магічна сила зародила думки в наших головах і підштовхнула Фаулів до віри в магію,— ледь чутно пробурмотів Артеміс.— Зрозуміло. Це ситуація про гобліна та яйця, коли ти починаєш думати про магію, а потім знаходиш її? Або магія сама підштовхує тебе думати про неї?
Артеміс заніс кілька позначок у свій смартфон.
— А ця колосальна магічна подія, чи не можна про неї детальніше?
— Наші хроніки не йдуть так глибоко в минуле,— знизав плечима Аргон.— Я вважаю, ми говоримо про ті часи, коли ельфи жили на поверхні Землі, а це було понад десять тисяч років тому.
Артеміс підвівся і схилився над сидячим ельфом. Він раптом відчув себе боржником перед доктором, що відкрив теорію співвідносності, яку дійсно варто досліджувати.