Місяця травня на 29-й день

Місяця травня на 29-й день

Пам'ять святої мучениці Теодосії, діви Тирської

Пам'ять святої мучениці Теодосії, діви Тирської

Про святу Теодосію Тирську Євсевій, Кесарії Палестинської єпископ, очевидний свідок, написав так: "Продовжилося до п'яти літ на нас від нечестивих ідолопоклонників гоніння. Місяця ксандика на другий день, який є у четвертий день нон квітневих, на саме Воскресення Господнього свято, у граді нашому [Кесарії Палестинській] дівчина вірна і чесна, родом з Тира, не більше вісімнадцяти літ, підійшла до ув'язнених за Христа, які сиділи в преторі й сміливо про Царство Боже говорили. їх же привітавши, просила, щоб згадали її перед Господом, коли, закінчивши свій страдницький подвиг, стануть перед Ним. Бачили ж воїни дівчину, яка до в'язнів Христових припадала. Схопили її, наче велике зло вчинила, і до ігемона Урвана на допит привели. Ігемон же, люті сильної і звірячої дикости сповнений, лютими муками замучив її, ребра і груди кігтями залізними обдер аж до костей. Ще вона дихала і світлим лицем терпіла — у безодні морській втопити звелів". Доти Євсезій, який очима на те дивився. У римському оповіданні додано, що цю святу мученицю Христову Теодосію після її потоплення в морі ангели з глибин живою вивели на сушу, і ходила, носячи руками своїми камінь, який прив'язаний був їй до шиї. її знову взяли і на суд привели. Віддав кат її на поїдання звірам — і не пошкодили вони її. Після того звелів потяти її мечем, і коли відтяли їй голову, видно було голубку, яка з уст її вилетіла, блищала понад золото і до неба сходила. Коли ж надійшла ніч, явилася свята мучениця батькам своїм посеред лику святих дів, одягнена в одяг, від снігу біліший. І казала: "Ось яка велика слава і благодать Христа мого, якої мене позбавити хотіли". Батьки ж, які бачили в ній бажання до мученицького подвигу, боронили їй того. Сховалася тому від них свята, пішла до в'язнів Христових, як уже сказано, і взято було її на муки, й увінчана була від Подвигоположника свого Христа Ісуса, Господа нашого.

У той самий день страждання дріугої святої преподобномучениці діви Теодосії

У той самий день страждання дріугої святої преподобномучениці діви Теодосії

Свята невіста Христова Теодосія народилася в Царгороді від багатих, чесних, благочестивих і добродійним життям прикрашених батьків. Вони спершу неплідні були досить років, тим вельми журилися, завжди молилися з постом великим, приходячи вдень і вночі до храму Божого і подаючи жебракам щедро. Якось, коли були вони в церкві святої мучениці Анастасії на всенічній і мати віддано про розрішення неплідности своєї зі сльозами молилася і трохи задрімала, явилася їй свята мучениця Анастасія і сказала: "Не сумуй, жінко, зачнеш і народиш". Вона ж, збудившись, радісна була і розповіла про те мужеві своєму. І сказав чоловік їй: "Живий Господь, що коли розв'яже неплідність нашу і народимо хлопчика або дівчинку, принесемо в дар Йому — Владиці нашому, Христу Богові". І за якийсь час зачала жінка і народила дівчинку, цю святу отроковицю, і назвала її Теодосією, тобто Богом даною, бо від Бога їм дарувалася. І просвітили її святим хрещенням. Після сорока днів взяла мати дитину на руки, понесла в церкву святої Анастасії і з радісними сльозами віддала дяку Господеві і святій мучениці, обітуючи, виховавши дитину, віддати її до дівствуючих у чернечому чині невіст Христових: був-бо при церкві тій монастир дів, освячених Богові. Прийнявши благословення, мати повернулася додому й виховувала обітовану Христові дівчину з усілякою увагою, навчаючи її читання божественних книг і Страху Божого і вогонь любови Божественної в серці її розпалюючи. Коли ж минуло сім років від народження святої Теодосії, помер батько її. Мати, взявши її, повела в монастир святої Анастасії і віддала в постриг у святий ангельський чин. Відтоді через три роки й мати до Господа відійшла, залишивши весь маєток доньці своїй — черниці Теодосії. Вона ж, дорослою ставши, сповнена розуму і любови до Бога, не захотіла маєтку, залишеного по батьках, але віддала його Богові, Йому ж і сама віддалася в жертву живу. Прикликавши золотаря, дала йому золота і срібла досить на обкування трьох ікон: Христа Спасителя, Пресвятої Богородиці і святої мучениці Анастасії. Були ж ікони по три лікті, і поставила їх у церкві. Инше ж майно роздала жебракам та убогим, сиротам і вдовицям. А сама в добровільній чернечій убогості перебувала, служачи Господеві вдень і вночі, збагачуючись духовним багатством благодаті Божої. Озброїлася молитовною бронею на невидимого супостата, постницькими подвигами і трудами умертвлювала тіло, що боролося з духом. І перемагала міцно ворога безтілесного, стираючи голову пекельного змія і скидаючи гордого веліяра смиренням, покорою, богоугодною любов'ю, чистотою, благоговінням, послухом й иншими чернечими чеснотами. Коли стояла вона якось на молитві до півночі, став перед нею диявол і сказав: "І ти проти мене виступаєш? Виступлю і я на тебе сильніше, не лише на тебе, але і на всіх християн. Знайшов я такого чоловіка, через якого можу підняти боротьбу на Церкву і багатьох відверну від поклоніння іконі Христовій. І підуть вслід за мною, мою волю чинячи". Свята ж Теодосія, знаменувавшись хресним знаменням, сказала: "Проклятий будь, дияволе, супостате християн! І всі підступи твої хай будуть знищені силою Христа, Бога нашого". І щез диявол. А преподобна, хрестом святим загороджуючись, почала співати псалом Давидів: "Хай воскресне Бог і розійдуться вороги Його, і хай втече від лиця Його той, хто ненавидить Його". Те страшне видіння і погірдливі диявольські слова блаженна діва Теодосія сповістила ігумені своїй і спитала: "Звідки має прийти напасть на християн, яку ворог навести нахваляється?" Ігуменя ж сказала до неї: "Дитино, розповідає апостол святий: "Ті, що хотітимуть благочесно жити в Христі Ісусі, гнані будуть, лукаві ж люди досягнуть гіршого, зваблюючи і зваблюючись". Отже, тому від лукавих людей, що єретично мудрують, зваблюють і зваблюються і яких диявол має за свою зброю, і які від початку багатьма напастями бентежили Христове стадо і благочестивих гонили, — в останні дні має на благочестиву Церкву напасти щось супротивне і бентежне. Ти залишайся в тому, в чому навчена (говорю зі святим Павлом), бо змалку Святе Письмо знаєш, воно може нарозумити тебе на спасення, вірою ж в Христа Ісуса".