Місяця вересня в 29-ий день
Місяця вересня в 29-ий день
Місяця вересня в 29-ий деньЖитіє преподобного отця нашого Киріяка-відлюдника, списане Кирилом Чорноризцем Лаври Святого Євтимія Великого
Преподобний Киріяк родом був із Коринту, батька мав Івана, пресвітера святої соборної церкви, матір же Євдоксію. Народився у царство Теодосія Молодшого при кінці царювання його, родичем був Петру, єпископові коринтському, від нього-бо в молодих своїх літах поставлений у читці тієї ж соборної у Коринті церкви і вправлявся старанно у книгах божествених, від ранку аж до вечора і від вечора аж до ранку за читання сідаючи, і дивувався, як від початку Бог все корисне влаштував до спасіння людського; як у кожному роді догідникам своїм великої честі сподобив, учинивши світлими та прославленими: Авеля-бо прославив задля жертви; Еноха, як такого, що добре угодив йому, пошанував перенесенням; Ноя, іскру роду людського, у водах потопних цілим зберіг; Авраама задля віри батьком багатьох народів показав; доброприємним явив Мелхіседекове благочесне священство; Йосипа возвеличив заради цноти; Иова в образ терпіння світові подав; Мойсея сотворив законоположником; Ісуса Навина поставив як покорителя сонця та місяця; явив пророка і царя і страшного Таїнства праотця Давида; полум'я вавилонських печей юнакам у росу перетворив. Найбільше ж дивувався, розмірковуючи, з безсімейного зачаття невимовного різдва: як Діва стала матір'ю, неушкоджено дівство зберігши; як Бог що є Словом, а чоловіком став незмінно і полонив хрестом ад, звабника змія побивши, Адама ж знову ввів у рай. Це й багато іншого блаженний Киріяк у розумі своєму розважуючи і житія багатьох святих читаючи, запалився духом, і розчинилося серце його у страх Божий; забажав-бо наслідувати тим, котрі жили боговгідно, і замислив іти у святе місто Єрусалим, і там, відкинувшись житейських благ, самому служити Богу. Отак гадаючи, ввійшов котроїсь неділі до церкви і почув читані із святого Євангелія слова Христові такі: "Коли хоче хто йти вслід за мною — хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста і хай іде вслід за мною". Зрозумів, що це для нього мовиться, тоді вийшов із церкви, не кажучи про себе нікому, і пішов на берег, де пристановисько кораблям; знайшов же одного корабля, котрий плив у Палестину, і, поклавшись на Бога, ввійшов у нього і пустився у плавання. Мав тоді юнак Киріяк вісімнадцять років від роду, коли, мов другий Яків, пішов із дому отця свого, все покинувши заради Бога і невдовзі приспів до святого міста Єрусалима, був тоді там єпископом Анастасій, на восьме літо єпископства його, у дев'яте ж літо царства Лева.