О, дивна прикраса всім вірним ти є,

Пророцтва збуття,

Апостолам слава

І мученикам прикраса,

Дівству похвала

І всьому світу предивний Покров.

На стовпі Давидовому зі щитами були всі стріли сильних. І цей одушевлений стовп, Пречистая Діва, має при собі стріли сильних, тобто молитви святих, котрі моляться з нею, бо не сама з'явилась у церкві, стоючи в повітрі, але з ангельським воїнством і з безліччю святих у білих ризах, котрі з благоговінням охрест неї стояли; усіх тих святих молитви за нас до Бога є наче стріли сильних, що можуть прогнати всі полки ворожі. Знає-бо Пречиста Богородиця, що війною є життя наше на землі, адже воює на нас ворог усіма своїми силами, посунув на нас усі свої полчища, обставив нас усіма своїми легіонами: "Бо пси оточили мене, обліг мене натовп злочинців". Розтулили на нас вуста свої, як лев, що нападає і рикає. Через те Небесна Цариця, пособити нам бажаючи, подвигнула на ворога нашого всі сили небесні, закликала пророків, апостолів, зібрала мучеників, дівственних, з'єднала праведних, преподобних і з ними приходить допомогти нам і ополчитися поруч нас і подати нам на ворога перемогу:

Тією-бо воздвигнуться побіди,

Тією-бо повергнуться вороги,

Із ангельським воїнством прийде.

Є ж бо драбиною, Яковом побаченою, яку безліч ангелів оточує. Згадуючи тут драбину Якова, хто може дивуватися, чому ангели на ній не мають спокою, але постійно підіймаються і сходять; збагнувши ж, що драбина є прообразом Діви Марії, за словом до неї церковним:

Радуйся, мосте,

що до неба приводить,

І драбина висока,

що Яків її бачив, —

пізнаєте, чому не мають спокою на драбині ангели. Бо в молитвах невсипуча Богородиця велить ангелам, щоб з нею вкупі безнастанно допомагали людям, щоб, підіймаючись, зносили до Бога молитви тих, що моляться, спускаючись же, щоб приносили від Бога людям поміч і дарування. Та драбина і тепер зі собою із небес зведе безліч ангелів, носячи нам з висоти покров та захист. Прийде із ангелами, щоб ангелами своїми заповісти, що збереже нас на всіх шляхах наших, і всіх святих собори приведе із собою, щоб соборне за нас сотворити моління; наші ж грішні молитви соборно принесе до Сина свого й Бога нашого. Поміж усіма святими, що являлись у церкві із Пречистою Дівою, були два найбільші: святий Іван Предтеча, більший-бо за нього не постав із народжених жінками, і святий Іван Богослов, якого любив Ісус, котрий на груди Ісусові прилягав. Тих обох Молитвенниця наша взяла із собою на молитву за нас, що велике дерзновення мають до Бога, щоб швидше з ними Бога схилити на милість; багато-бо може ревна молитва! І стала Пречиста Діва поміж двома дівственниками, як кивот поміж двома херувимами, як престол Господа Саваота поміж серафимами, як Мойсей із простягненими долонями поміж Аароном та Хуром, Амалик же пекельний падає з темним краєм та силою своєю.