Светлый фон

Шестеро підприємців в апартаментах перелякано скочили на ноги й вирячили очі. Секстон заціпенів.

— Любі друзі, — мовив президент. — Цій скам’янілості, яку ви бачите за мною на екрані, 190 мільйонів років. Її знайшли у фрагменті метеорита, відомого як Юнгерсольський, котрий впав у Північний Льодовитий океан майже три сторіччя тому. Досконалий насівський супутник «Системи спостереження за Землею» виявив цей фрагмент, заглиблений у товщу криги на льодовиковому шельфі. НАСА і моя адміністрація доклали величезних зусиль, щоб підтвердити кожен аспект цього значущого відкриття, перш ніж розповісти про нього широкому загалу. Впродовж наступних півгодини ви почуєте виступи численних фахівців НАСА та незалежних спеціалістів, а також переглянете короткий документальний фільм, підготовлений для вас людиною, яку ви добре знаєте і яку відразу ж упізнаєте. Однак перед цим я неодмінно маю запросити до нас у гості з-за Полярного кола — напряму через супутник — людину, чиє вміле керівництво, проникливість і працьовитість зробили неоціненний внесок у це історичне відкриття. Маю честь представити вам керівника НАСА Лоуренса Екстрома.

І Герні ефектно обернувся до екрана.

Зображення метеорита хутко зникло, і натомість з’явилася солідна комісія фахівців НАСА, що сиділи за довгим столом по обидва боки Лоуренса Екстрома.

— Дякую, пане президент. — Стримано і гордо Екстром підвівся й поглянув у камеру. — Для мене велика честь бути з вами тут у цей найвидатніший в історії НАСА момент.

І Екстром заговорив пристрасно і піднесено про НАСА та її велике відкриття. З пафосним патріотизмом та тріумфальними нотками в голосі він плавно перейшов до документального фільму, зробленого популярним науковцем — Майклом Толландом.

Сенатор Секстон опустився навколішки перед телевізором і впився пальцями у свою сріблясту чуприну. Ні, Господи, ні!

Ні, Господи, ні!

69

69

Марджорі Тенч похмуро полишила святковий гармидер біля прес-центру і покрокувала до свого приватного куточка в Західному крилі будівлі. Настрій у неї був не святковий. Телефонний дзвінок від Рейчел Секстон став для неї повною несподіванкою.

Украй неприємною несподіванкою.

Тенч гепнула дверима свого офісу, підійшла до столу і набрала номер комутатора.

— З’єднайте мене з Вільямом Пікерінгом, директором Національного управління військово-космічної розвідки.

Тенч запалила цигарку і заходила по кімнаті, очікуючи, поки виловлять Пікерінга. За інших обставин він просто поїхав би додому спати, але, враховуючи той ажіотаж, що панував у Білому домі у зв’язку з прес-конференцією, Тенч припустила, що Пікерінг увесь вечір простирчав у своєму кабінеті, розмірковуючи: як же могло статися, що про таку знаменну подію він дізнається разом із пересічними громадянами по телевізору, а не заздалегідь.