Космічний корабель НАСА Х-33, яким передбачалося замінити нинішній корабель багаторазового використання, запізнився на цілих п’ять років. Це означало, що десятки програм з обслуговування та запуску супутників було або скасовано, або покладено на полицю. А недавно лють Пікерінга у зв’язку з Х-33 досягла точки кипіння — після того як він дізнався, що НАСА повністю скасувала цей проект. Фінансові втрати склали дев’ятсот мільйонів доларів.

Екстром підійшов до свого кабінету, відсунув ширму й увійшов. Усівшись за стіл, він обхопив голову руками. Треба було приймати рішення. День, що починався так прекрасно, поволі перетворювався на кошмар. Директор НАСА спробував уявити себе на місці Вільяма Пікерінга. Що цей чоловік зробить далі? Чоловік такого розуму мусив розуміти всю важливість сьогоднішнього відкриття. І мав би проігнорувати декотрі кроки космічної агенції, зроблені у відчаї. Не міг він і не усвідомлювати ті непоправні наслідки, до яких призведе знеславлення цього урочистого моменту.

Що Пікерінг збирається робити з інформацією, яку має в розпорядженні? Пропустить її непоміченою чи безжально змусить НАСА платити за допущені промахи?

Екстром невдоволено поморщився — він майже не сумнівався в тому, як вчинить директор військово-космічної розвідки.

Зрештою, Пікерінг мав до НАСА дуже серйозні претензії... то були задавнені особисте горе і злість.

86

86

Рейчел мовчала, відсторонено втупившись у салон літака, що прямував уздовж канадської берегової лінії затоки Святого Лаврентія. Толланд сидів поруч, розмовляючи з Коркі. Попри те що більша частина доказів свідчила про справжність метеорита, зізнання Коркі, що вміст нікелю «виходив за межі визначеного наперед діапазону середніх величин», знову розворушило початкові підозри Рейчел. Потаємне введення метеорита в товщу криги мало сенс лише як частина блискуче задуманого шахрайства.

Проте решта наукових даних вказували на достовірність метеорита.

Рейчел знову подивилася на зразок, який і досі міцно стискала в руці, зосередившись на крихітних хондрах. Майкл і Коркі якраз обговорювали ці металеві вкраплення, користуючись малозрозумілими науковими термінами. Для Рейчел вони були як китайська грамота: врівноважені рівні хризоліту, метастабільні скляні матриці, метаморфічна регомогенізація... Але суть їхньої розмови не викликала сумнівів: вчені сходилися на думці, що хондри, безперечно, мають позаземне походження. Ці дані не сфальшовано.

Рейчел перевернула зразок і провела пальцем по краю, де була помітна частина кори плавлення. Обвуглена поверхня здавалася відносно свіжою, а не трьохсотрічною. Коркі стверджував, що завдяки герметизації в товщі льоду камінь не зазнавав атмосферного впливу, а тому уник ерозії. Це здавалося логічним. Рейчел бачила по телевізору програми, у яких показували людські останки віком чотири тисячі років, витягнуті з льоду. На них збереглася навіть шкіра.