— Звісно, що ні, — пирхнув Коркі. — Ніхто ніколи цим не займатиметься. Бо це все одно, що дивитися на автомобіль, а потім узятися вимірювати хімічний склад його гумових коліс, аби пересвідчитися, що перед нами дійсно автівка!

Толланд зітхнув і перевів погляд на Ксавію.

— Якщо ми дамо тобі камінь з хондрами, ти зможеш визначити — вони метеоритного походження чи океанічного, згідно з теорією Поллока?

Ксавія знизала плечима.

— Гадаю, що зможу. Електронний мікроаналізатор упорається з цим завданням доволі точно. А про що, взагалі, йдеться?

Толланд повернувся до астрофізика.

— Дай їй камінь.

Коркі неохоче видобув з кишені уламок метеорита і віддав його Ксавії.

Узявши плаский диск, вона спохмурніла. Пильно придивившись до обпаленої кори, а потім — до скам’янілих решток, Ксавія аж рота розкрила від подиву.

— Господи милосердний! — вигукнула вона, різко підвівши голову. — А це, часом, не частина...

— Так, — підтвердив Толланд. — На жаль, так воно і є.

106

106

Габріель Еш стояла на самоті у своєму офісі і міркувала, що робити далі. Менш ніж дві години тому вона залишила штаб-квартиру НАСА, згоряючи від нетерпіння повідомити про шахрайство Кріса Гарпера з супутником-сканером.

А тепер її ентузіазм майже випарувався.

За словами Йоланди, двоє незалежних репортерів Ей-бі-сі підозрювали сенатора в тому, що він бере хабарі від фонду «Космічний кордон». Більше того, тільки-но Габріель дізналася, що сенатор насправді знав, що вона проникла до його апартаментів під час зустрічі з представниками фонду, але нічого їй про це не сказав.

Габріель зітхнула. Таксі вже давно поїхало, але, хоча вона могла викликати ще одне за кілька хвилин, Габріель знала, що їй спершу треба дещо зробити.

Невже я й справді це зроблю?

Габріель нахмурилася, розуміючи, що вибору немає. Вона більше не знала, кому довіряти.