— Ви знаєте про цю будівлю?

— Звичайно ж!

Ленґдон підняв свою важку від пульсуючого болю голову, щоб вуха не закривала прибуваюча вода. — Я можу вам допомогти! Випустіть мене звідси!

— Тож ви вважаєте, що зможете пояснити мені, який стосунок має цей храм до символів на основі піраміди?

— Так! Тільки дайте мені поглянути на ці символи!

— Що ж, дуже добре. Побачимо, що ви мені скажете.

«Швидше!» Теплувата рідина прибувала, і Ленґдон штовхнув ляду, сподіваючись, що його поневолювач зараз її відчинить. «Благаю, швидше!» Та ляда так і не піднялася. Натомість над плексигласовим вікном з’явилася і зависла основа піраміди.

Охоплений панікою, Ленґдон прикипів очима до неї.

— Гадаю, що так вам добре видно? — спитав чоловік, тримаючи піраміду татуйованими руками. — Думайте, професоре, і думайте швидко. Бо у вас менше від хвилини.

РОЗДІЛ 102

РОЗДІЛ 102

Роберт Ленґдон часто чув: якщо загнати тварину в куток, то вона здатна проявити неймовірну силу. Однак коли він чимдуж уперся у віко свого ящика, то не сталося нічого. Ляда не піддалася, а вода і далі прибувала. Маючи над собою не більше шести дюймів прошарку повітря, Ленґдон підняв голову до цього дихального простору. Його обличчя майже притискалося до плексигласового вікна, а очі були за кілька дюймів від основи кам’яної піраміди з її незбагненними різьбленими символами.

«Я жодної гадки не маю, що це означає».

Прихований впродовж сторіч під шаром воску та кам’яного пилу, головний напис масонської піраміди нарешті вийшов назовні. Рисунок являв собою правильну квадратну сітку символів з усіх галузей людського знання, які тільки можна було уявити: з алхімії, астрології, геральдики, магії, нумерології, окультизму, а також грецькі й латинські літери. Сукупно то була анархія символів — солянка з абетки, літери якої належали до десятків різних мов, культур та історичних епох.

«Суцільний хаос».

Навіть вдавшись до найсміливіших наукових тлумачень, символознавець Роберт Ленґдон не міг збагнути, як цю сітку символів можна розшифрувати так, щоб дістати хоч якесь логічне й зрозуміле пояснення. «Порядок із хаосу? Це ж просто неможливо».

Рівень води поволі піднімався до горла, і Ленґдон відчував, як разом із нею піднімається й рівень його страху. Він знову лупцював по ящику, а піраміда і далі дивилася на нього, немов глузуючи.

Охоплений панікою та відчаєм, Ленґдон зосередив кожен шматочок своєї розумової енергії на цій шахівниці символів. «Що ж вони означають?» На жаль, цей неймовірний набір був таким різноманітним, що професор навіть не знав, звідки почати. «Вони ж належать до різних історичних епох!»