Сталося так, як він запланував.
Угорі загуркотів гелікоптер, і Ленґдон, не пам’ятаючи себе, кинувся до олтаря і стрибнув із випростаними вперед руками... до чоловіка в чорній мантії, відчайдушно намагаючись не дати йому ударити ножем вдруге.
Їхні тіла зіткнулися, і Ленґдон побачив потік яскравого світла, що хлинув згори і затопив олтар. На олтарі він очікував побачити скривавлене тіло Пітера Соломона, але голі груди, освітлені променем, не мали на собі крові... лише гобелен із татуювань. Біля грудей лежав зламаний ніж, бо ним, вочевидь, поцілили не в плоть, а в кам’яний олтар.
Коли Ленґдон упав із чоловіком у мантії на тверду кам’яну долівку, він помітив забинтований обрубок на місці правої руки і, на свій превеликий подив, збагнув, що щойно накинувся на Пітера Соломона.
Вони лежали на кам’яній підлозі, а згори бив сліпучий прожектор гелікоптера. Машина висіла, оглушливо гуркочучи, дуже низько, мало не торкаючись лижвами величезного скляного даху.
Спереду гелікоптера крутнулася якась химерна на вигляд гармата і націлилася вниз крізь стелю-вікно. Промінь лазерного прицілу затанцював на підлозі, підбираючись прямісінько до Ленґдона та Соломона.
«Ні!»
Але пострілів згори не пролунало... лише лопаті оглушливо гриміли.
Ленґдон не відчув нічого — тільки імпульс якоїсь енергії, що пронизала кожну клітину його тіла. А позаду, на кріслі зі свинячої шкіри, якось дивно зашипів переносний комп’ютер. Професор обернувся саме вчасно і побачив, як спалахнув і згас екран. На жаль, він побачив і останнє зображення.
Надсилається повідомлення: завершено 100%
Надсилається повідомлення: завершено 100%
«Злітаймо, чорт забирай! Злітаймо!»
Пілот гелікоптера увімкнув форсаж, намагаючись не торкнутися лижвами величезної скляної стелі. Він знав, що шість тисяч фунтів підйомної сили і так напружують скло до точки зламу. На жаль, нахил піраміди під гелікоптером відбивав підйомний потік убік і розсіював його, не дозволяючи машині злетіти.
«Піднімайся, чорти б тебе забрали!»
Він нахилив ніс гелікоптера, намагаючись зіскочити з даху, але ліва лижва торкнулася центру величезного вікна. Торкнулася лише на мить, але цього було достатньо.
Масивна стеля-вікно Храмової зали вибухнула вихором скла та вітру, швиргонувши потоки гострих зубчастих скалок у приміщення внизу.