8
8
Ралф із Джинні були ранніми пташками. Дерек спав, аж поки його не витягали з ліжка о сьомій — найпізніша година, коли він іще мав шанс встигнути на шкільний автобус. Ралф сидів за кухонним столом у піжамі, поки Джинні вмикала кавоварку «Банн» і виставляла пачки з пластівцями, щоб Дерек вибрав собі до смаку, коли спуститься снідати. Вона спитала Ралфа, як йому спалося. Він сказав, що нормально. Спитала, як справи з пошуком нового детектива, який мав обійняти посаду Джека Госкінза. Ралф сказав, що вже знайшли. Послуговуючись рекомендаціями Ралфа й Бетсі Ріґґінз, голова Ґеллер вирішив підвищити офіцера Троя Рамаджа й зарахувати його до трійці детективів Флінт-Сіті.
— Він — не найяскравіша свічка в канделябрі, проте роботящий і вміє працювати в колективі. Гадаю, він нам підійде.
— Добре. Рада це чути, — Джинні налила йому кави, потім провела рукою по щоці чоловіка. — Ви, містере, уже щетину відростили. Час голитися.
Ралф узяв каву, пішов нагору, зачинив двері в спальню і зняв із зарядки телефон. Потрібний номер знайшовся в контактах, і хоч було ще досить рано (до вступного трубного ревіння «Тудей» лишалося як мінімум півгодини), Ралф знав, що ця жінка вже не спить. Зазвичай навіть перший сигнал виклику не встигав догудіти. Так сталось і сьогодні.
— Привіт, Ралфе.
— Привіт, Голлі.
— Як спалося?
— Не дуже. Наснився сон про хробаків. А ти як?
— Цієї ночі все було нормально. Я подивилася на комп’ютері фільм й одразу відрубилася. «Коли Гаррі зустрів Саллі». Він мене завжди смішить.
— Добре. Це добре. Над чим працюєш?
— Переважно все те саме, все те саме, — тоді голос пожвавішав: — Але я знайшла втікачку з Тампи, у молодіжному хостелі. Мама її півроку шукала. Поговорила з дівчиною, і вона вже їде додому. Сказала, що спробує ще раз ужитися в новій родині, хоч і ненавидить маминого бойфренда.
— Я так розумію, що ти їй оплатила квиток на автобус.
— Ну…
— Ти ж розумієш, що вона, найімовірніше, уже прокурила ці гроші в якомусь задрипаному притоні?
— Вони не завжди так вчиняють, Ралфе. Ти маєш…
— Знаю. Маю вірити.
— Так.