Ґрем хотів поставити питання, та було запізно.

Наступні п’ять хвилин тривав візит Моллі.

Ґрем написав «Я люблю тебе» в блокноті Кроуфорда.

Вона кивнула й узяла його за руку.

За хвилину він знов почав писати: «Віллі оʼкей?»

Моллі кивнула.

«Тут?»

Вона надто швидко перевела погляд із блокнота на нього. Цьомкнула повітря й указала на медсестру, що вже йшла до палати. Ґрем потягнув її за палець.

«Де?» – наполіг він, двічі підкресливши питання.

– В Ореґоні, – відповіла Моллі.

Востаннє прийшов Кроуфорд.

Ґрем уже наготував записку – «Зуби?»

– Його бабусі, – відповів Кроуфорд. – Ті, що ми знайшли в будинку, належали його бабусі. Поліцейські Сент-Луїса розшукали одного Неда Фоґта – мати Доларгайда була його мачухою. Ще в дитинстві Фоґт побачив місіс Доларгайд і на все життя запам’ятав її зуби. З цією новиною я тобі й телефонував, коли ти зіткнувся з Доларгайдом. Тоді мені щойно повідомили зі Смітсонівського. Вони нарешті отримали щелепу від органів штату Міссурі, аби вивчати її собі на втіху. І помітили, що верхню частину виконано з вулканіту, а не з акрилу, як зараз роблять. Вулканітові пластини вже тридцять п’ять років ніхто не виготовляє. Доларгайд замовив собі точно таку пару, тільки з акрилу. І цю щелепу знайшли вже на його трупі. Смітсонівці придивилися до певних характеристик – жолобки, як вони сказали, і зморшки на піднебінні. Китайське виробництво. Старі щелепи були швейцарські. Також у нього з собою був ключ від камери схову в Маямі. Там лежала велика книга. Щось на кшталт щоденника – пекельна штука. Я її дістану, якщо захочеш подивитися. Слухай, хлопче, мені треба повертатися до Вашингтона. Я приїду сюди на вихідні, якщо зможу. З тобою все буде гаразд?

Ґрем начеркав знак питання, потім закреслив і написав: «Аякже».

Після того як пішов Кроуфорд, завітала медсестра. Вона додала в крапельницю демерол, і циферблат годинника розплився. Ґрем не встигав за секундною стрілкою.

Він задумався, чи подіє демерол на його почуття. Певний час він утримуватиме Моллі своїм обличчям. Принаймні поки рани заживуть. Дешевий спосіб. Тримати її – заради чого? Він починав куняти, сподіваючись, що сон прийде без сновидінь.

Він таки линув між спогадами і сновидінням, та процес був не таким уже й болісним. Він марив не про те, як Моллі його кине, і не про Доларгайда. Це був довгий спогад-сон про Шайло135, що уривався тільки ліхтариком, яким йому світили в очі, та шипінням манжети для вимірювання тиску…

Ґрем потрапив у Шайло навесні, невдовзі після того, як пристрелив Ґарретта Джейкоба Гоббса.

Одного погожого квітневого дня він ішов асфальтованою дорогою до Кривавого ставка. Схил до води поріс молодою травою, ще свіжою і світло-зеленою. Прозорі води піднялися до трави, і крізь воду проглядалася трава, вона росла все нижче й нижче, наче вкривала саме дно ставка.