— Ой ти Боже, — вигукнув він, піднявши брови. — Вітаю з гарним полюванням, о, Могутній Мисливцю!

— Боги лісу посміхнулися нам, — промовив я. — З кремом чи малиновим желе?

— З кремом, звісно ж.

День пролетів швидко, з одним виїздом на місце вбивства — пересічне розчленування за допомогою садових інструментів. Робота абсолютно аматорська; ідіот спробував використовувати електричний секатор дня живоплоту і досяг успіху лише в тому, що забезпечив мене масою додаткової роботи, а у підсумку йому довелося добивати дружину садовими ножицями. Справжній гидкий безлад, та й закінчилося все тим, що його схопили в аеропорту за такий непрофесійний вчинок. Хороше розчленовування має бути проведено акуратно, як я завжди повторюю. Ніяких калюж крові на підлозі або обривків плоті на стінах. І те й інше свідчить про повну відсутність майстерності.

Коли я покинув місце злочину, у мене залишилося часу тільки на те, щоб дістатися до своєї нори в лабораторії і залишити на столі замітки. Доповідь я роздрукую в понеділок, спішки ж немає. Ні вбивця, ні його жертва нікуди не подінуться.

Тому ось я вже виходив із дверей на парковку, сідав у свою машину, будучи вільним борознити землю так, як заманеться. Ніхто не стане стежити за мною, поїти мене пивом або примушувати робити те, чого я зазвичай намагаюся уникати. Ніхто не спробує висвітлити темні закутки душі Декстера. Я знову зможу стати Декстером Розкутим, і ця думка п'янила мене сильніше, ніж симпатія Рити та її пиво. Пройшло вже стільки часу, коли я востаннє себе так відчував, і я дав собі слово, що ніколи більше не буду ставитися до такого стану, як до чогось само собою зрозумілого.

На розі Дуглас Стріт і Гранд Авеню горіла машина і за пожежею спостерігала невелика, але захоплена група роззяв. Я порадів разом із ними, пробираючись через затори, що виникли в результаті скупчення пожежників і машин швидкої допомоги, а потім поїхав додому.

Прибувши в свій комфортабельний куточок, я замовив собі піцу і зробив деякі записи щодо Рейкера; намітив, де шукати докази і яких саме доказів буде достатньо. Пара червоних ковбойських чобіт стала би відмінним початком. Я був майже впевненим, що Рейкер — мій клієнт; педофіли-хижаки мають схильність поєднувати бізнес і задоволення, тому професійне фотографування дітей служило тому яскравим прикладом. Але бути «майже впевненим» недостатньо. Тож я записав свої думки в кілька рядків на папері — нічого інкримінуючого, звісно, та й всі це буде знищено ще до початку шоу. До ранку понеділка не залишиться ні натяку на те, що я зробив, якщо не брати до уваги ще одного скельця із крапелькою крові у шкатулці на моїй полиці. Я провів дуже приємну годину, поглинаючи велику піцу з анчоусами і плануючи операцію. Однак, коли майже повний місяць почав щось нашіптувати мені через вікно, я став повністю нетерплячим. Відчув, як мене, лоскочучи спину, погладжували крижані пальці нічного світила. Місяць кликав у темряву, аби хижак міг розім'яти м'язи, які вже так давно були у сплячці.