Вхідні двері розчинились, твої двоюрідні сестри маршем зайшли в будинок, тріумфально співаючи: «Дінь-Дон! Відьма мертва!», і прогупали сходами на другий поверх. Ти благально подивилась на батька, і його обличчя почервоніло. Він паленів од сорому.

— Це дуже неввічливо, — прошепотів він. — Меллорі й Адріан приїхали здалеку, щоб зустрітися з нами. Вони привезли тобі дуже щедрі подарунки.

Але я вирішила виручити тебе.

— Усе гаразд, — сказала я. — Я не проти. Чудово, що в тебе так багато друзів, Флоро. Я просто щаслива від цього. Біжи нагору й грайся з ними. Удачі тобі в першому класі, гаразд?

Ти усміхнулась і сказала:

— Дякую.

Я була б удячна ще й за обійми, втім, мені довелось задовольнитися швидким помахом руки з протилежного кінця кімнати. Ти помчала нагору за своїми двоюрідними сестрами, і я почула, як ти радісно приєдналась до них для фінальної пісні, перекрикуючи всі голоси:

— Дінь-Дон! Злюча відьма ме-е-е-е-е-е-е-ртва!

А потім уся ваша кімната сповнилася сміхом і вереском, а твій батько тим часом уважно розглядав свої черевики.

Він запропонував нам ще чаю і кави й висловив надію, що ми залишимось на обід. Пояснив, що твоя тітка Зої приготувала paprikas — щось схоже на тушковану козлятину з яєчною локшиною. Але я сказала, що ми вже, мабуть, підемо. Розповіла, що плануємо їхати в Канаду, збираємось подивитися на Ніагарський водоспад — і далі в Торонто. Ми з Адріаном ще трішки посиділи для годиться, а потім зазбирались іти.

Твій батько помітив моє розчарування.

— Можемо спробувати знову через кілька років, — пообіцяв він. — Коли вона підросте. Коли довідається про всю історію. Я знаю, що в неї виникнуть запитання, Меллорі.

Я подякувала йому за те, що він погодився на зустріч. Потім поцілувала його в щоку й побажала удачі.

@@@

Коли ми вийшли надвір, Адріан обняв мене за талію.

— Усе нормально, — сказала йому. — Я в порядку.

— Схоже, у неї все чудово, Меллорі. Дівчинка щас­лива. Вона живе на прекрасній фермі, з родиною, серед природи. Тут розкішно.