До клітки встромилося ще кілька ломів, та притиснути Альфонсо ніяк не щастило. Сара вгледіла, що він насувається, і заверещала на нього люто й пронизливо. Колінз вихопив у одного із своїх помічників револьвера.

— Не вбивайте його! — закричав Каслемон, ухопивши хазяїна школи за руку.

Приборкувач леопардів сам був у прикрому стані. Одна рука в нього безвладно повисла, а очі йому заливала кров з подряпини на голові, і він мусив витерти їх об Колінзове плече, бо нічого не бачив.

— Це ж мій леопард, — запротестував він, — Вартий сотні таких напівдохлих мавп і норовливих тер'єрів. Та ми й їх зараз визволимо. Поможіть тільки. Витріть мені хто-небудь очі. Я нічого не бачу. Є в кого сліпі набої? Я свої всі вистріляв.

Сара то рвалася вперед, затуляючи собою Майкла від леопарда, якого ще стримувало залізне пруття, то верещала на величезного іклатого котяру, ніби сподіваючись залякати й відігнати його тим лютим вереском.

Наїжачений Майкл загарчав і пошкутильгав уперед, тягнучи її за собою, та за кілька кроків уразив знівечене плече й упав. І тоді Сара вчинила великий подвиг. Востаннє нестямно вереснувши, вона стрибнула просто на голову страховинному котові, зубами вчепилась у куце вухо й стала дряпати йому морду всіма пазурами. Сторопілий леопард зіп'явся на задні лапи, передніми намагаючись вдерти з голови це мале чортеня, що ніяк не пускалося.

Смертельний бій зеленої мавпочки тривав не довше десяти секунд. Але Колінзові вистачило того часу, щоб розчинити дверцята, вхопити Майкла за задню лапу й витягти з клітки.

РОЗДІЛ XXX

РОЗДІЛ XXX

На щастя, в Сідервайлді не визнавали дель Марової рішучої й брутальної хірургії, а то б Майкл не вижив. Справжній хірург, умілий і сміливий, ретельно полагодив йому скалічене плече, хоча й трохи по-вівісекторському, роблячи те, до чого б ніколи не зважився вдатись в операції на людині; однак Майклові воно пішло на користь.

— Кульгатиме довіку, — сказав хірург, витираючи руки й дивлячись на Майкла, що лежав нерухомо, майже весь закутий у гіпсові кайдани. — Гоїтиметься довго, та й то як усе піде добре. А як почнеться гарячка, доведеться добити сердегу. Скільки він коштує?

— Він нічого не вміє, — відповів Колінз, — Доларів з п'ятдесят, а тепер і того не вартий. Кульгавих собак нема рації навчати.

Та обидва вони помилялися. Майкл не зостався кульгавим довіку, хоч плече його згодом було завжди вразливе і в вологу погоду він часом справді трохи накульгував. Та й ціна його незабаром підскочила дуже високо, бо він таки став зіркою арени, як передрікав Гаррі дель Мар.